ЗАКОН УКРАЇНИ 


Про очищення влади 
 

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки та атестації державних службовців (далі - перевірка) з метою здійснення люстрації влади від осіб, причетних до масових порушень прав і свобод громадян, до корупційних правопорушень та створення умов для побудови нової системи органів державної влади у відповідності до європейських стандартів. 
 
Розділ I 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
 
Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 
атестація – це комплекс заходів, які направлені на сприяння підвищенню результативності та ефективності діяльності органів державної влади (державних органів), інших органів, на які поширюється дія Закону України «Про державну службу», шляхом оцінки ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах, під час якої на підставі висновку про результати перевірки, аналізу психофізіологічного інтерв’ю із застосуванням поліграфа оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України "Про державну службу"; 

перевірка – це складова частина заходів із атестації, що передбачає перевірку осіб, які займають посади, пов'язані із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зазначених у пункті 1 статті 3 цього Закону, або претендують на зайняття цих посад, у тому числі відомості, 
подані суб’єктом перевірки особисто; 

поліграф - комп’ютерний технічний засіб, що відповідно до його технічних характеристик здійснює реєстрацію змін психофізіологічних  реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною методикою 2 певних психологічних стимулів, не завдає шкоди життю, здоров'ю людини та навколишньому середовищу; 

призначення - призначення особи на посаду, визначену пунктом 1 статті 3 цього Закону, а також призначення в порядку переведення особи на іншу посаду в межах одного і того ж органу державної влади (державного органу) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади (державного органу) чи органу місцевого самоврядування до іншого, а також в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади (державному органі), що припиняється, на посаду до іншого органу  державної влади (державного органу), до якого переходять повноваження та функції органу державної влади (державного органу), що припиняється, укладання з суб’єктом перевірки трудового контракту (угоди); 

психофізіологічне інтерв’ю із застосуванням поліграфа – опитування,  яке проводиться на підставі письмової згоди суб’єкта перевірки з використанням комп’ютерного технічного засобу (поліграфа), під час якого здійснюється аналіз (оцінка) динаміки психофізіологічних реакцій опитуваної особи у відповідь на психологічні стимули, задані у вигляді варіантів відповідей, предметів, схем, фото тощо; 

суб’єкти перевірки - особи, зазначені у статті 3 цього Закону. 
 
Стаття 2. Основні принципи перевірки 

Перевірка ґрунтується на принципах: 
верховенства права; 
законності; 
комплексного здійснення правових, політичних, соціально-
економічних, інформаційних та інших заходів; 
пріоритетності запобіжних заходів; 
невідворотності відповідальності за вчинення корупційних 
правопорушень; 
відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів 
місцевого самоврядування; 
участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, 
державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів; 
забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, 
відшкодування збитків, шкоди, завданої правопорушеннями. 
 
Стаття 3. Суб'єкти перевірки 

Суб’єктами перевірки є: 
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави: 
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 
б) народні депутати України; 
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; 
г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації; 
ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); 
д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту; 
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів; 
є) члени Центральної виборчої комісії; 
ж) посадові та службові особи інших органів державної влади (державних органів), органів влади Автономної Республіки Крим; 
2) особи, які претендують на заняття посад, визначених пунктом 1 цієї статті.  

Весь текст законопроекту за посиланням:
http://lku.org.ua/uploads/file/31/law12.06.14.pdf

коментарів нема