Аналіз сучасної правової практики вказує на те, що вирішення значної частини процесуальних питань неможливе без отримання інформації, що перебуває у володінні різноманітних суб’єктів – розпорядників інформації.

Якщо ви вступили у правовий конфлікт предмет якого у тій чи іншій мірі пересікається з діяльністю підприємств, установ, та організацій різних форми власності, то з високою долею імовірності, у певний момент ви зіткнетеся з необхідністю отримання відомостей, які перебувають у їх віданні. В такому випадку вам доведеться мати справу з інститутом інформаційного запиту в адміністративному праві.

У даній статті автор спробує дати деякі практичні рекомендації зі складання інформаційних запитів, з метою полегшити правовий захист осіб, які не мають змогу звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою, та змушені захищати свої правова та  інтереси особисто.

Отож:

 

КРОК 1 «Встановлення інформації, яку необхідно витребувати»

Така елементарна, на перший погляд, річ, як встановлення бажаної для особистого ознайомлення інформації, у конкретному правовому випадку може скласти значні труднощі.

Інформаційне законодавство України передбачає можливість надання доступу, фактично, до будь-якого роду даних відносно: фізичних та юридичних осіб, природи їх діяльності(в тому числі господарської), а також належного їм майна; стану довкілля; статистичної, податкової, соціологічної інформації; відомостей відносно товарів робіт та послуг що надаються фізичними та юридичними особами, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, розпорядження ними державним та комунальним майном і т.д. Проте варто звернути увагу на існування інформації, доступ до якої може бути обмежено. А це  так звана конфіденційна, таємна та службова інформація. Як правило, саме на віднесення відомостей до однієї з цих трьох категорій вказують розпорядники інформації, у разі коли вони не зацікавлені у наданні вам тих чи інших відомостей (при цьому вони часто розраховують на незнання суб’єктами подання інформаційних запитів критеріїв та видів інформації, що може бути віднесена до цих категорій).

Слід чітко усвідомлювати, що згідно з позицією Конституційного Суду України конфіденційною може бути:

а) інформація про особисте і сімейне життя людини, тобто «будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини тощо, пов'язані з людиною і членами її родини, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення людиною, яка обіймаю посаду, пов'язану з виконанням функцій держави чи органу місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень».

б) інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи, якщо  розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і , відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.

Візьміть до уваги, що конфіденційною не може бути інформація, доступ до якої обмежено суб’єктом владних повноважень.

Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю. Категорії  такої  інформації прямо передбачені в законах.

Службовою   може бути інформація:

    1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

У будь – якому разі не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Також,  не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції",

 

КРОК 2 «Визначення розпорядника інформації»

Як показує практика, найбільш поширеною помилкою в межах інституту інформаційного запиту являється неправильне визначення субєкта – розпорядника інформації. Визначившись з  інформацію, необхідною для ознайомлення, потрібно ще й правильно встановити її розпорядника, а для цього, як правило, необхідно мати фундаментальні правові знання  в  області функцій, повноважень та колах питань, віднесених до відання тих чи інших підприємств, установ та організацій, різних форм власності, які в сукупності складають масивну багатовекторну систему, в якій не легко заплутатися навіть досвідченому юристу, не кажучи вже  про осіб, що не володіють спеціальною юридичною освітою.

До того ж на практиці широкого поширення набули випадки, коли навіть належний суб’єкт інформаційних правовідносин вказує на те, що він не являється розпорядником затребуваних відомостей.

Тому в ідеалі, якщо ви хочете поставити розпорядника інформації в патову ситуацію, коли у нього не буде іншого виходу, окрім як надати належну відповідь – вам необхідно посилатися на нормативно – правові акти, які становлять основу діяльності підприємства, установи, організації – до якої ви звернулися, вказуючи на положення, які відносять до відання  цих суб’єктів коло питань, які становлять зміст вашого інформаційного запиту.   

 

КРОК 3 «Складання інформаційного запиту»

Встановивши розпорядника інформації – особу до якої ви будете звертатися з інформаційним запитом, автор рекомендує відвідати її інтернет сайт. Справа в тому, що законодавство України вимагає від підприємств, установ, організацій всіх форм власності конкретних заходів, спрямованих на забезпечення права на доступ до публічної інформації. У  переважній більшості з них існують спеціальні структурні підрозділи які займаються опрацюванням звернень громадян. Тому на їхніх сайтах, як правило, містяться окремі розділи, на кшталт «публічна інформація», «звернення громадян», де ви можете ознайомитися з формами і зразками інформаційних запитів, адресою відділів, що займаються їх опрацюванням та іншими відомостями, що можуть вам знадобитися.




У будь – якому разі інформаційний запит повинен містити 

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Форма та порядок,  у якій ви викладете ці дані не мають важливого значення, головне, що їх наявність уже означатиме, що складений вами документ є належним у правовому розумінні та наділений юридичною силою. Викладення у змісті інформаційного запиту будь – яких інших відомостей не є обов’язковим. Зокрема, ви не зобов’язані вказувати причини та цілі, з яких вам необхідні ті чи інші дані.

В принципі, інформаційний запит може бути поданий як в усній або письмовій, так і в будь якій іншій доступній формі (наприклад, шляхом телефонного дзвінка, факсу і т.д.), однак автор рекомендує користуватися тільки письмовою формою, оскільки такий спосіб являється найбільш ефективним з процесуальної точки зору. Окрім цього він у значній мірі унеможливлює ігнорування розпорядником інформації вашого звернення, порушення відведених на надання відповіді строків і т.д. Відносно змісту інформаційного запиту варто підкреслити, що він повинен бути складений в офіційно – діловому стилі, всі його положення повинні бути викладені точно і лаконічно, бажано, з посиланнями на положення законодавства. Починати даний документ рекомендується словами на кшталт «на підставі ст. 40 Конституції України, ЗУ «Про інформацію» а також ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати мені відомості відносно…..», закінчувати, чимось на зразок «прошу звернути увагу на положеня п. 6 ч. 1 ст. 14  ЗУ «Про доступ до публічної інформації», яким закріплено обов’язок розпорядника інформації «надавати достовірну,  точну та повну інформацію, а також у разі потреби  перевіряти  правильність  та  об'єктивність  наданої  інформації, встановлені у ч. 2 ст. 15 та ст. 20  ЗУ «Про доступ до публічної інформації» строки, відведені для надання такої інформації, а також  відповідальність  за порушення законодавства про доступ до публічної  інформації, встановлену статтею 24 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Останнім реченням, автор рекомендує зазначати форму і спосіб, у який ви хотіли б отримати відповідь на ваш запит. Доцільним являтиметься така фраза «про прийняте рішення прошу мене повідомити, згідно з ЗУ «Про звернення громадян» письмово, а також шляхом відправки листа на електронну пошту». Законодавством передбачено вимогу надавати запитувачу інформації у спосіб, який ним зазначений. Встановлення вами окремо вимоги про відправку відповіді на електронну адресу дозволить по -  перше перестрахувати себе у випадку збоїв в роботі пошти, по – друге виграти додатковий час, який знадобився б вам для отримання кореспонденції.

  

КРОК 4  «Подання інформаційного запиту»

Гадається, що не варто підкреслювати наскільки важливо володіти письмовим підтвердженням факту отримання інформаційного запиту тими, кому він був адресований. Тому найбільш дієвими є два способи його подання:

1)      безпосередньо «в руки»;

У такому випадку вам необхідно прямо звернутися до розпорядника інформації попередньо роздрукувавши інформаційний запит у двох примірниках. Перший з них вам буде необхідно передати адресату, другий, на якому ( по вашому проханню) буде поставлена: мокра печатка розпорядника  інформації з зазначенням прізвища особи, що її у вас прийняла; дата прийняття; а також вихідний номер реєстрації вашого документа в журналі реєстрацій звернень громадян – ви залишите собі. 

  2) шляхом відправки листа із запитом з повідомленням про вручення поштового відправлення;

Це повідомлення повернеться до вас через кілька днів після отримання адресатом вашого листа. У повідомленні буде вказано, хто і коли отримав ваш запит, а це у свою чергу, завжди спростує посилання відповідача на те, що ніякого запиту він не отримував.
Щоправда, цього не завжди буває достатньо, оскільки наступним аргументом з боку
розпорядників інформації часто чуються слова на зразок: „так ми від вас отримали чистий аркуш”. Для того, щоб нейтралізувати і цей випад рекомендується відправляти лист як „цінний”.  У такому разі ви отримаєте один примірник опису вкладення у цінний лист, в якому буде вказано, що ви надсилали саме інформаційний запит (опис скріплюється штампом поштового відділення).

 До цього слід додати, що як вже було зазначено в «кроці 3» інформаційний запит можна подати фактично будь-якими способами, як от, наприклад, шляхом відправки листа на електронну пошту підприємства, установи, організації, або й узагалі шляхом усного викладення вашого прохання в телефонній розмові(всі ці шляхи прямо передбачені в законі) однак цілком зрозуміло, що ніяких гарантій відносно опрацювання вашого звернення в таких випадках ви не отримаєте. 

 

КРОК 5 «Отримання відповіді»

На даній стадії, фактично, роль запитувача інформації зводиться до очікування на отримання належної відповіді.

Про те слід взяти до уваги декілька важливих моментів:

1.      Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Винятки:

1.1  У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

1.2  У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

2.      Інформація на запит надається безкоштовно.

Виняток:

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк( водночас при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується( в незалежності від її об’єму).

3.     Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

 Окрім цього, зверніть особливу увагу на те, що навіть у разі якщо ви отримаєте відповідь на ваш запит, зміст якої вас повністю влаштує, слід звернути увагу на наявність на ній дати, мокрої печатки підприємства, установи, організації, а також прізвища та підпису посадової особи, котра її склала. Інакше -  вважайте, що де – юре ніякої відповіді отримано і не було, оскільки ви не зможете посилатися на цей документ як такий, що має юридичну силу.  


КРОК 6 «Відмова в наданні інформації і способи її оскарження»

У разі, якщо вам незаконно відмовили у доступі до публічної інформації, або й узагалі проігнорували ваше звернення, перш за все вам необхідно взяти до уваги наступне:

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадках якщо він:

1) не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком (в яких випадках встановлюються вимоги щодо оплати таких витрат, зазначено в «кроці 5»);

4) не дотримано вимог щодо правильного оформлення запиту на інформацію,

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Окрім цього, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, зокрема, диспозиція ст. 212.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за «неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції", або на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"»

 

У другій частині статті буде розкрито тему правового регулювання звернень громадян…

 

 

    Статтю складено консультантом  юридичної клініки «НУ ЮАУ» ім. Ярослава Мудрого»  Малютою Ярославом Вікторовичем. Запитання до автора ви можете надіслати на адресу e mail: maluita_yaroslav@ukr.net.                    


Ім’я автора не додане
Консультація актуальна на дату: 11.11.2012
Кількість переглядів: 12574
Адреса електоронної пошти не вказана


Оцінки консультації (10): 4.8
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Теги матеріалу: інформаційний запит, розпорядник інформації., подання інформаційного запиту, складання інформаційного запиту, оскарження відмови в наданні інформ

Коментарів нема