В наші  часи суспільство дає різні поняття цивільному шлюбу. Одні його розуміють як вільні відносини, які нічим не обтяжуються, інші уже   складають плани про створення майбутньої сім’ї і готують весільну сукню. Як то в народі кажуть про цивільний шлюб  чоловік ще вільний, а жінка вже одружена.  Не точне і не правильне уявлення про конкубінат може призвести  до небажаних результатів, а й інколи до неочікуваних сюрпризів.

   Взагалі  існувало лише дві форми шлюбу:  цивільний та церковний, тобто такий  шлюб,який дійсний для держави, і такий, який дійсний для церкви.

  Поняття цивільного шлюбу зародилося  в Голландії, коли виникла проблема неможливості  вінчання в церкві громадян, які належали до різних конфесій. Тому влада дозволила їм реєструвати свої стосунки в мерії.

  Наше ж з вами розуміння цивільного шлюбу трохи відрізняється від реальності. В народі саме таким терміном називають спільне проживання чоловіка та дружини як однієї сім’ї без реєстрації їх відносин. У лексиконі юристів таке явище називають конкубінат, тобто співмешкання. Цей термін походить з часів Римської імперії, де  конкубінатом називали шлюб з перешкодами  (різне громадянство, соціальний статус та ін.), який не  міг бути зареєстрований як законний. З одного погляду саме таке спільне проживання є якби альтернативою в оформленні  шлюбних відносинах, певною перевіркою стосунків, адже від запису в органах РАЦСу  та Свідоцтві про шлюб не залежить їх взаємне ставлення одне до одного та міцність відносин.

   Відповідно до ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у органі реєстрації актів цивільного стану.  Отже, намагаємось перераховувати плюси та мінуси кожного зі шлюбів. Почнемо з плюсів цивільного шлюбу у народі. По-перше такий шлюб дає можливість перевірити свої почуття, краще пізнати одне одного, зрозуміти, які реальні шанси створити повноцінну сім’ю. По-друге  з процедурою розтавання пари, яка як очевидно є набагато легшою та вигіднішою порівняно з законним шлюбом. По- третє відсутність зобов’язань одне перед одним, що полегшує відносини. І останнє – це менші майнові витрати, пов’язанні з весіллям, подружнім життям та ін.

 Тепер переходимо до мінусів цього ж шлюбу (конкубінату) і до  переваг законного,зареєстрованого шлюбу. У законному шлюбі особи починають ставитися один  до одного більш серйозно та відповідально. Менша імовірність  зради. У такому  шлюбі ні чоловік,  ні жінка не відчувають себе вільними  та розуміються свої зобов’язання перед іншим.

 Наступний мінус має більш  майновим характер. Відповідно до  ч. 1 ст. 60  Сімейного Кодексу,  майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута під час шлюбу,  крім індивідуальних речей, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя і  частки на майно у кожного з подружжя  є рівними.  

 Далі можна  звернути увагу на відсутність права спадкування за законом у не зареєстрованому шлюбі . Відповідно до ст. 1261 у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти   спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені   після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Тому подружжя, яке проживає у фактичних шлюбних відносинах  має право на спадкування  за заповітом. Спадкоємцями за законом вони можуть бути лише в четвертій черзі спадкування, якщо прожили з  померлим не менше п’яти років як одна сім’я.

 Четвертий негативний наслідок від не зареєстрованого шлюбу це необхідність при народженні дитини встановлювати факт батьківства.  Відповідно до ст. 122 Сімейного Кодексу дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від  подружжя. Для осіб які перебувають у законному шлюбі з цим питанням все дуже просто. Факт батьківства встановлюється за наявності Свідоцтва про шлюб і документа  закладу  охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Для осіб же які не є законним подружжям ця процедура складніша і має два  варіанти розвитку подій. По перше відповідно до ч 1, 3  ст. 125 Сімейного Кодексу  походження дитини визначається за заявою батька та матері дитини, та за рішенням суду. Отже, щоб визнати батьківство, батько повинен подати заяву до органів РАГСу.

 П’ятий недолік-це неможливість  стягнення аліментів на утримування дитини з батька, який не визнав за собою факту батьківства.  Тобто після розірвання законного шлюбу, якщо дитина залишилась проживати з матір’ю, батько зобов’язаний сплачувати аліменти  на утримання своєї дитини. Після розірвання шлюбу, який не був зареєстрований, такий  обов’язок, за батьком, який не визнав факт свого батьківства, не покладається.

 Аналізуючи вищезазначене, можемо дійти висновку, що привілеює перевага законного, зареєстрованого шлюбу. І можна стверджувати, що конкубінат є за своєю сутністю більше конфліктним явищем, адже  повно і точно не врегульовано чинним законодавством, і на вирішення  суперечок, які виникають  піде  набагато більше часу та сил. Тому якщо ви досі  не впевнені у вашому виборі не робіть поспішних висновків, а  краще обміркуйте все  і виберіть найбільш кращу для вас  можливість створення вашої сім’ї. Те, що на перший погляд є простішим не завжди  є добре. Воно може  тягнути за  собою довгі та виснажливі судові спори.


Автор консультації: Юля Остропілець
Дата надання консультації: 24.07.2013
Кількість переглядів: 4883
Написати листа автору
Сайт, сторінка автора
Соціальні мережі сторінка автора


Оцінки консультації (7): 4.7
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: сімя., діти, шлюб

Коментарів нема