Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Прийняття дарунку регламентується ст. 722 ЦК, згідно з якої право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.
Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Стаття 728 ЦК встановлює позовну давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування в один рік.
Щодо третього питання «Чи має юридичну силу договір дарування, який немає державної реєстрації?» то слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.719 ЦК України - договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Дане положення підлягає уточненню, оскільки відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом. Який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Ті ж самі положення закріплені у ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV. Згідно з ч.1 ст. 3 цього Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав, а ч.3 даної статті говорить про те, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, цивільне законодавство України встановлює обов’язкове нотаріальне посвідчення, а також державну реєстрацію договору дарування нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації
Згідно ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державній реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.
Згідно з роз’ясненнями п.13 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року № 9 вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 220 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. Дані висновки підтверджуються судовою практикою, а саме справою № 1519/2-3927/11, від 19 травня 2011 року м. Одеса, розглянутої Малиновським районним судом м. Одеси.
Проте особливо велику увагу необхідно звернути на момент укладання договору дарування. Громадянка, яка звернулась до юридичної клініки уклала договір дарування у 2009 р., який був нотаріально завірений, але не було державної реєстрації.
У Цивільний кодекс України у ст. 334 були внесені зміни 11.02.2010 р. N 1878-VI, згідно з якими права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. До цього ч.4 ст. 334 ЦК зазначала, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.719 ЦК України - договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, з того моменту, коли було оформлено нотаріально завірений договір дарування (у 2009р.) і передача одержувачу подарунка, документи про право власності на квартиру, обдарована стала її власницею, незалежно від того, зареєструвала вона своє право чи ні.


Автор консультації: Сироваткіна Марія
Дата надання консультації: 21 жовтня 2013 р.
Кількість переглядів: 1900
Написати листа автору


Оцінки консультації (5): 4.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Коментарів нема