постера нет

Визначення "біженця" наведено в ЗУ « Про  біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»

"Біженець"  -  особа,  яка  не  є  громадянином  України   і внаслідок  обґрунтованих  побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками  раси,   віросповідання,   національності,   громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань  перебуває  за  межами   країни   своєї   громадянської належності  та  не  може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких  побоювань,  або, не  маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання,  не  може  чи  не  бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

Відповідно до ч. 6 ст. 5 ЗУ «Про  біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» для отримання статусу біженця повинні бути обставини зазначені в п. 1 та 13 ст. 1 вищевказаного закону, а саме:

-         внаслідок  побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками  раси,   віросповідання,   національності,   громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань  перебуває  за  межами   країни   своєї   громадянської належності  та  не  може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких  побоювань,  або, не  маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання,  не  може  чи  не  бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

-         потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем  відповідно  до Конвенції про статус біженців 1951 року   і  Протоколу  щодо   статусу   біженців   1967   року  та цього Закону,  але потребує захисту,  оскільки така особа змушена була прибути в  Україну  або  залишитися  в  Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку  про  смертну  кару чи тортур,  нелюдського або такого,  що принижує гідність, поводження чи покарання;

Порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем.

Відповідно до ч.1 ст. 5:

 Особа,  яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою,  яка потребує  додаткового  захисту,  перетнула  державний кордон  України  в порядку,  встановленому законодавством України, повинна  протягом  п'яти  робочих  днів звернутися до центрального органу  виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері біженців (державна міграційна служба).

Згідно з абзацом 2. ч.2 ст. 5 вищезазначеного закону:

У разі  якщо  особа  під  час  незаконного  перетинання державного кордону України  звернулася  із  зазначеною  заявою  до посадової   особи  Державної  прикордонної  служби  України,  вона зобов'язана надати  цій  посадовій  особі  пояснення  про  причини незаконного   перетинання   державного  кордону  України.  У  разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо  такі  документи  є  фальшивими,  вона  повинна  повідомити в поясненні про цю обставину,  а також викласти  причини  зазначених обставин.   Під  час  надання  пояснень  особою,  яка  не  володіє українською або російською мовами,  орган  Державної  прикордонної служби  України повинен забезпечити перекладача з мови,  якою така особа  може  спілкуватися.  Після  надання  пояснень  особа,   яка звернулася  із  заявою  про  визнання  біженцем  або  особою,  яка потребує додаткового  захисту,  повинна  бути  протягом  24  годин передана  посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику  центрального  органу  виконавчої  влади, що реалізує державну  політику  у  сфері  біженців (державна міграційна служба України). Також важливо зазначити, що особа  не несе відповідальності  за  незаконне  перетинання  державного   кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем. Така особа не   несе  відповідальності  за  порушення  правил  перебування  в Україні,  якщо вона перебуває на території України протягом  часу, необхідного  для  подання  заяви про визнання біженцем.

Не може бути визнана біженцем особа:

-          яка вчинила злочин проти  миру,  воєнний  злочин  або  злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;

-         яка вчинила  злочин неполітичного характеру за межами України

до прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем  або  особою, яка  потребує додаткового захисту,  якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) належить до  тяжких  або особливо тяжких злочинів;

-          яка винна  у  вчиненні  дій,  що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;

-         стосовно якої встановлено,  що  умови,  передбачені  пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, відсутні;

 

-         яка до  прибуття  в  Україну  була  визнана  в  іншій  країні

біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

-         яка до прибуття в Україну з наміром  бути  визнаною  біженцем

або особою,  яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій

безпечній країні. 

Оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем.

Оформлення  документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на  підставі заяви про визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту.  Така заява особисто подається  іноземцем  чи особою   без   громадянства   або  її  законним  представником  до центрального   органу   виконавчої  влади,  що  реалізує  державну політику  у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника. До  заяви  про визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  додаються документи,  що  посвідчують  особу заявника,  а також документи та матеріали,  що можуть бути доказом наявності умов для визнання  біженцем  або  особою,  яка  потребує додаткового захисту. У разі якщо у заявника відсутні документи, що посвідчують його особу,  або  такі  документи  є  фальшивими,  він повинен  повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  а  також  викласти причини виникнення зазначених обставин. У разі якщо у заявника відсутні документи,  що посвідчують його особу,  його прізвище,  ім'я,  по батькові та інші  дані  про нього  попередньо,  до  встановлення  особи,  записуються  за його вказівкою, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться  відповідний  запис  на  заяві  про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. До заяви про визнання біженцем або  особою,  яка  потребує додаткового захисту, додаються також по чотири фотокартки заявника та членів його сім'ї,  які не  досягли  вісімнадцятирічного  віку, відомості про яких внесено до заяви. Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання  щодо  визнання  біженцем  або  особою,  яка потребує  додаткового захисту,  приймається на підставі письмового висновку  працівника,  який  веде  справу,  і оформлюється наказом уповноваженої   посадової  особи  центрального  органу  виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання  щодо  визнання  біженцем  або  особою,  яка потребує  додаткового захисту,  приймається на підставі письмового висновку  працівника,  який  веде  справу,  і оформлюється наказом уповноваженої   посадової  особи  центрального  органу  виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Прийняття  рішення про оформлення документів для вирішення  питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового   захисту,  центральний  орган  виконавчої  влади,  що реалізує   державну   політику  у  сфері  біженців  та  осіб,  які потребують  додаткового  або  тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.

Рішення про відмову в оформленні документів для  вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,  приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто  якщо у заявника відсутні умови,  зазначені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону,  а також якщо  заяви  носять характер зловживання:  якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  видає себе за іншу особу,  а  так  само  за  заявами,  поданими  особами,  яким  було відмовлено  у  визнанні  біженцем   або   особою,   яка   потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для  визнання  біженцем  або  особою,  яка  потребує   додаткового захисту,  встановлених  пунктами  1  чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.

У  разі  прийняття  рішення  про  відмову  в  оформленні документів  для  вирішення  питання  щодо  визнання  біженцем  або особою,   яка  потребує  додаткового  захисту,  центральний  орган виконавчої  влади,  що реалізує державну політику у сфері біженців та  осіб,  які  потребують  додаткового  або  тимчасового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або   його   законному   представнику   письмове   повідомлення  з викладенням  причини  відмови  і  роз'ясненням  порядку оскарження такого рішення.

Права та обов'язки особи, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем.

     1. Особа,   якій   відмовлено  в  оформленні  документів  для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  за  відсутності  умов,  зазначених у пунктах 1 та 13 частини першої статті 1 цього Закону,  у  разі  виникнення зазначених  умов  може  повторно звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

 

     2. Особа,  стосовно  якої  прийнято  рішення  про  відмову  в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою,  яка  потребує  додаткового  захисту,  про  відмову  у визнанні  біженцем  або особою,  яка потребує додаткового захисту, втрату чи позбавлення статусу  біженця  або  додаткового  захисту, скасування рішення про визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  а також яка оскаржує відповідне  рішення  до центрального   органу   виконавчої  влади,  що  реалізує  державну політику  у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового  захисту, або до суду, до прийняття рішення за скаргою має права та обов'язки, передбачені статтею 13 цього Закону.

3. Особа,  яка  отримала  повідомлення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення  питання щодо  визнання  біженцем  або  особою,  яка  потребує  додаткового захисту,  чи  у  визнанні  біженцем  або  особою,   яка   потребує додаткового захисту, або втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту,  скасування рішення про визнання біженцем  чи особою,   яка   потребує  додаткового  захисту,  повинна  залишити територію України в установлений строк,  якщо вона  не  має  інших встановлених  Законом  України  "Про  правовий статус іноземців та осіб   без  громадянства" законних   підстав    для перебування в Україні.

Нормативна база:

-         ЗУ « Про  біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»

-         Конвенція про статус біженців 1951 року

-         Протокол  щодо   статусу   біженців   1967   року

-         Наказ від 29.03.2013 №70 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення претензійної та позовної роботи в ДМС України"

-         Наказ ДМС України № 48 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток надання адміністративних послуг ДМС"

-         Наказ від 05.11.2012 N 263 "Про затвердження рекомендацій щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників Державної міграційної служби України"

-         Наказ №17 Регламент Державної міграційної служби України

-         Наказ №1 Про оголошення рішення Колегії ДМС від 29 грудня 2011 року

-         Наказ №7 Про затвердження розподілу обов’язків між першим заступником Голови та заступником Голови


Автор консультації: Барашков Дмитро Миколайович
Дата надання консультації: 09.09.2013
Кількість переглядів: 1908
Адреса електоронної пошти не вказана


Оцінки консультації (3): 4.7
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Теги матеріалу: отримання, статусу, біженця

Коментарів нема