Так як матеріальна відповідальність за трудовим правом є двостороньою, то не тільки працівник несе матеріальну відповідальність перед роботодавцем  за заподіяну йому шкоду, а й роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником за шкоду , заподіяну йому у звязку з виконанням останнім своїх трудових обовязків . Ця відповідальність настає у певних випадках , установлених Кодексом законів про працю (далі КзПП).
   Оскільки ст. 153 КзПП  України зобов’язує роботодавця створити для всіх працюючих безпечні і нешкідливі умови праці, то на нього покладено і матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові порушенням установлених цією статтею обовязків. 
  Для випадків відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, потрібне поєднання трьох умов: робота потерпілого у роботодавця; безпосередній зв'язок ушкодження здоров'я з виконанням трудових обов'язків; заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки або наявність вини роботодавця при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки. За сукупності цих умов відповідальність роботодавця за заподіяння шкоди встановлюється за правилами, а заяви потерпілих розглядаються адміністрацією і судом.
   Матеріальна відповідальність роботодавця настає тільки за наявності його вини. Він відповідає в усіх випадках, якщо тільки шкода не є результатом непереборної сили або умислу потерпілого. 
   Законом України "Про боротьбу з тероризмом" визначено поняття "район проведення антитерористичної операції". Таким є "певні керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція".

  Повертаючись до питання про обставини непереборної сили і форс-мажору, слід нагадати, що спільною рисою форс-мажору і обставин непереборної сили є те, що вони не залежать від волі суб'єкта і одночасно перешкоджають виконанню цивільно-правових або інших зобов'язань перед контрагентами і державою. Масові заворушення, терористичний акт, терористична діяльність є обставинами, не залежними від волі сторони і не дають можливості виконання відповідних зобов'язань. Більш того, факт проведення АТО не підлягає сумніву, бо є відповідний нормативно-правовий акт, що підтверджує даний факт.
  Враховуючи визначення обставин непереборної сили (форс-мажор) та антитерористичної операції, можна зробити висновок про те, що сам факт проведення АТО в конкретному районі (території) вважатимуться обставиною, що дає підстави для визнання наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) в певних правовідносинах.
  Тобто це  не трудові правовідносини, а їх слід розглядати як цивільні правовідносини. В такому випадку треба захищати свої права виходячи з норм цивільного права. 
Ви можете звернутися до :
- Фонду  загальнообов'язкового соціального страхування;
- Фонду страхування від нещасних випадків;
- Суду.
   Враховуючи те, що Україна є соціальною державою, визначає людину найвищою соціальною цінністю, Фонду страхування від нещасних випадків надає соціальну допомогу особам, які потрапили у важку життєву ситуацію, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводить ціленаправлену роботу у сприянні переселенцям - потерпілим на виробництві у вирішенні питань щодо відновлення страхових виплат, гарантованих Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
   
Статтею 10  Закону України  «Про  тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України( ТПП).

     З урахуванням вищевикладеного, при ухваленні рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування  виходять з такого:
1) факт проведення АТО не є безумовним форс-мажорною обставиною і не є сам по собі підставою для звільнення від відповідальності страхових компаній;
2) необхідно обгрунтувати вплив форс-мажорних обставин на конкретний випадок, з урахуванням положень ст. 617 Цивільного кодексу України;
3) звернутися до ТПП України або регіональну ТПП для отримання сертифіката (висновку) про наявність або відсутність обставин непереборної сили (форс-мажору);
4) звернутися до юристів для отримання кваліфікованої допомоги в ситуації, що склалася, в тому числі для підготовки звернення до контрагента, запиту в ТПП і формування доказової бази.

 

 


Ім’я автора не додане
Консультація актуальна на дату: 04.05.2015
Кількість переглядів: 512
Адреса електоронної пошти не вказана


Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: відшкодування шкоди, зона ато, шкода, форс-мажор, роботодавець, матеріальна відповідальність

Коментарів нема