Який порядок користування і розпорядження підвалами, кладовками, горищами та іншими допоміжними приміщеннями у багатоквартирних будинках?


        Згідно з ч.2 ст. 382 Цивільного Кодексу (ЦК України) власникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому будинку  належать  на праві спільної сумісної власності 1) приміщення загального користування,  2) опорні конструкції  будинку,  3) механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також 4) споруди, будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. 

       Більш докладна і широка регламентація цього питання міститься у ст. 19  Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», в якій зазначається, що спільне майно співвласників квартир складається з неподільного та загального  майна.  Ключова різниця між цими двома видами майна полягає у тому, що неподільне належить співвласникам на праві спільної сумісної власності та не підлягає відчуженню, а загальне майно перебуває у спільній  частковій  власності,.

       Найбільш суперечливим є питання використання саме неподільного майна, під яким слід розуміти частину житлового комплексу, яка складається з допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинків, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

      Додатково необхідно звернутися і до тлумачення, яке надано в Рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків. Так, у резолютивній частині рішення зазначається, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)  передаються  безоплатно  у  спільну  власність громадян   одночасно  з  приватизацією  ними  квартир  (кімнат  у квартирах) багатоквартирних  будинків.   Підтвердження  права власності   на допоміжні приміщення  не  потребує  здійснення додаткових  дій (зокрема, створення  об’єднання  співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього). Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову  поверхів,  улаштування  мансард  у багатоквартирних будинках,  на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо)  вирішується  відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

      Так, наприклад, конструкції даху, покрівлю слід вважати конструктивними елементами будинку, а горища – допоміжними приміщеннями, а отже визначати як неподільне майно. Таким чином, доходимо висновку, що на ці елементи поширюється режим спільної сумісної власності всіх власників квартир у будинку, що згідно зі ст. 369 ЦК, передбачає таке:

-     співвласники майна володіють  і  користуються  ним спільно,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними

-       розпоряджання майном здійснюється за згодою всіх співвласників.

        Звернемо увагу на те, що виділення своєї частки в натурі у праві власності в даному випадку не допустиме, що випливає зі змісту ч.5 ст. 19 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Які існують способи захисту порушених прав співвласників багатоквартирного будинку?

        Захистити свої порушені права відповідно до цивільного законодавства можна у такі способи: 1) вимагати від порушника усунення будь-яких перешкод у користуванні і розпорядженні своїм майном 2) вимагати у судовому порядку відшкодування завданої шкоди у повному розмірі 3) вимагати у судовому порядку визнати правочин, вчинений одним співвласником без згоди інших, недійсним (наприклад, можливо визнати недійсним договір будівельного підряду, якщо такий був укладений між замовником і будівельниками).

        Також слід зазначити, що у діях особи, яка самочинно здійснює добудову, розпоряджається спільним майном можуть бути наявні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 356 КК. Ця стаття встановлює кримінальну відповідальність за самоправство тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

      Питання про те, чи є спричинена самоправством шкода значною, потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку. Якщо була заподіяна майнова шкода, то її розмір має дорівнювати не менше ніж 57350 грн (100 неоподаткованих мінімуми доходів громадян). Якщо ж матеріальні збитки відсутні, а заподіяна лише нематеріальна шкоди, то значною її слід вважати у разі заподіяння шкоди здоров'ю людини, порушення політичних, трудових, житлових та інших конституційних прав і свобод людини і громадянина. Якщо ж наявність значної шкоди недоведена (як матеріальної, так і нематеріальної), то відповідальність настає за ст. 186 КУпАП (адміністративна).

Автор консультації: Барашков Дмитро, Долженко Катерина
Консультація актуальна на дату: 22.03.2013
Кількість переглядів: 5833
Адреса електоронної пошти не вказана

Оцінки консультації (6): 4.7
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу: допоміжні приміщення, спільна сумісна власність, Багатоквартирний будинок

Коментарів нема