Виходячи зі змісту чинного законодавства, право на аліменти може припинятися за певних обставин.
По-перше, право на аліменти на дитину припиняється у разі досягнення нею повноліття, оскільки за загальним правилом утримання дитини здійснюється батьками до досягнення нею повноліття. У разі утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, право на аліменти припиняється з досягненням нею двадцяти трьох років.
По-друге, право на аліменти може бути припинено у разі звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину відповідно до ст. 188 СК України, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і повністю забезпечує її потреби.
По-третє, припинення права на аліменти на дитину допустиме у зв'язку з набуттям нею права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України). Основою таких відносин є взаємна згода батьків на укладення відповідного договору.
Той з батьків, з ким проживає дитина, і той з батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Предметом договору є аліменти, тобто грошова одиниця, які повинен виплачувати в обов'язковому порядку один із батьків на виховання і утримання дитини (частіше це батько дитини), і нерухомість, яка належить на праві приватної власності особисто або сумісно платнику аліментів, свого роду бартер — ти відмовляєшся від аліментів на дитину, я відмовляюся від права власності замість аліментів і передати дитині.
Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать:
1. земельні ділянки
2. об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення
Стаття 190 СК називає нерухомі речі, які може передати батько дитині, це: земля, будинок, квартира тощо. Тобто перелік нерухомості, яку може передати батько дитині, не є вичерпним, він може передати дитині садибу, приміщення виробничого призначення, магазин — усю ту нерухомість, яка повинна бути відповідно до ст. 210 ЦК України зареєстрована в державному органі реєстрації нерухомості.
Нерухомість може належати платнику аліментів як:
1. цілий єдиний об'єкт (цільний комплекс)
2. частково, але обов'язково він повинен бути зареєстрований як об'єкт, що належить відчужувачу

Закон відносить такий договір між батьком і матір'ю до переліку тих, які посвідчуються нотаріально і підлягають державній реєстрації. Дитина може брати участь в укладенні договору, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
За договором, який укладається між батьками з участю чи без участі дитини, грошові кошти, які сплачуються зазвичай одним з батьків (аліменти), замінюються (компенсуються) нерухомістю. Однак укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Право власності на нерухоме майно за договором набуває дитина або дитина і той з батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. Той з батьків, з ким проживає дитина, у разі укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно зобов'язується самостійно утримувати її.
Захищаючи інтереси дитини, законодавець встановив правило, відповідно до якого на майно, одержане за договором, не може бути звернено стягнення. Окрім цього, до досягнення дитиною повноліття одержане за договором майно може бути відчужене лише з дозволу органу опіки та піклування.
Договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно може бути визнаний недійсним або розірваним.
Так, на вимогу відчужувача нерухомого майна суд визнає договір недійсним у разі виключення імені відчужувача як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно. За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню
Укладення та посвідчення договорів про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передаванням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) здійснюється з дотриманням вимог пунктів 40, 181 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами:



Укладення та посвідчення договорів про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передаванням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) здійснюється з дотриманням вимог пунктів 40, 181 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами:
• У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири, а також іншого цінного майна за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів.
Правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють законні представники: батьки (усиновлювачі) або опікуни.
• Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від її майнових прав.
На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода другого з батьків. У разі якщо другий з батьків заперечує проти укладення правочину щодо майна малолітньої дитини, спір може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.
• Нотаріус не посвідчує правочин, що укладається від імені малолітньої дитини представником батьків (усиновлювачів) або одного з них. Неповнолітня особа вчиняє правочини, за винятком правочинів, передбачених статтею 31 та частиною першою статті 32 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника і органу опіки та піклування.
На вчинення неповнолітньою особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена, правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
• Опікун не має права укладати, а піклувальник давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передавання майна підопічному у власність за договором дарування або в безоплатне користування на підставі договору позички.
• При вчиненні неповнолітньою особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена, інших правочинів (крім правочинів щодо транспортних засобів або нерухомого майна) нотаріально посвідчена згода батьків не вимагається. У цьому випадку нотаріус, яким посвідчується правочин, установлює особу батьків (усиновлювачів) або піклувальника, перевіряє справжність їх підпису, про що робить відмітку на згоді, і вказує назву документа, його номер, дату видачі та назву установи, що видала документ, який посвідчує особу, та його повноваження як законного представника.
• Згода на посвідчення правочину може бути викладена на звороті примірника правочину, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, або на окремому аркуші.”


Отже,

1. Договір повинен бути укладений у письмовій формі, з дозволу органів опіки та піклування і зареєстрований в органі реєстрації нерухомості — Бюро технічної інформації (БТІ).
2. Суб'єктами договору, як вбачається з Інструкції, можуть бути батьки між собою, а також дитина, яка на день укладення договору досягла 14 років, тобто договір буде в цьому випадку тристоронній.
3. Інші особи, з якими проживає дитина, укладати такий договір не мають права. Слід мати на увазі, що договір про припинення права на аліменти може укладатися на особисту приватну власність. Якщо право власності належить відчужувану на праві спільної сумісної власності, то для укладення такого правочину він повинен визначити свою частку (п. 173 Інструкції).


Автор консультації: Штагер Владислав Ігорович
Дата надання консультації: 05.11.2014
Кількість переглядів: 1618
Написати листа автору


Оцінки консультації (3): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Коментарів нема