Насамперед слід визначити коло нормативних актів, які регулюють це питання. До них відносяться: Цивільний кодекс України, Закон України від 01.07.04 р. № 1952-IV «ПРО державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою КМУ від 22.06.11 р. № 7033.

Що таке об'єкт самочинного будівництва з точки зору закону?

Згідно ст. 376 ЦК України та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 30.03.12 р. № 6 «Про правовий режим самочинного будівництва» житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо:

  • вони збудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети (для будівництва);

  • будівлі побудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

  • будівлі побудовані з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Причому відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває автоматично права власності на нього.

В якому випадку об'єкт самочинного будівництва треба узаконювати через суд?

У тому випадку, якщо особа, построившееа об'єкт самочинного будівництва, має правовстановлюючі документи на землю. Наприклад: договір довгострокової оренди земельної ділянки, на якій побудований самобуд. В описаній ситуації узаконити об'єкт самочинного будівництва можна через інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) шляхом подання відповідної декларації або сертифіката (в залежності від ступеня складності будівництва). Або через суд на підставі ч. З ст. 376 ЦК (менш надійний у порівнянні з узаконенням через ДАБК процес).

Але нерідкі випадки, коли об'єкт самочинного будівництва побудований на земельній ділянці, на який забудовник не має ні права власності, ні права користування. У такому разі узаконення самобуду відбувається в два етапи: судовий (визнання права власності) і позасудовий (реєстрація права власності на підставі рішення суду).

Після отримання рішення суду потрібно звертатися із заявою в місцеві органи реєстраційної служби, а саме до державного реєстратора (ст. 8 Закону).

Про документи, які потрібно додати до заяви про реєстрацію права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості

Порядок передбачає два варіанти.

Варіант 1: реєстрація права власності з видачею свідоцтва про право власності.

Варіант 2: реєстрація права власності без видачі свідоцтва (з видачею витягу з реєстру).

Відразу відзначимо, що обидва варіанти мають по юридичної силі рівний результат (особа стає власником нерухомості), але виражений він у різних документах.

Перелік документів, які додаються до заяви про державну реєстрацію:

Варіант 1 (п. 29 Порядку):

- Копія документа, що посвідчує особу заявника;

- Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (119 грн.);

- Документ про сплату державного мита (51 грн.);

- Документ, що посвідчує право на земельну ділянку;

- Рішення суду;

- Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

- Ідентифікаційний код.

- Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, якщо в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

- Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку інспекцією Державного архітектурного контролю, та виданий на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації сертифікат (для об'єктів IV та V категорій складності).

Варіант 2 (пп. 9, 27 Порядку)

- Копія документа, що посвідчує особу заявника;

- Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (119 грн.);

- Документ про сплату державного мита (51 грн.);

- Рішення суду;

- Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

- Ідентифікаційний код.

Варіант 1. Такий перелік документів випливає з Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 703, а саме розділу під назвою «Особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно».

Як бачимо, державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно за новим або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (п. 44 Порядку).

На підставі прийнятого державним реєстратором рішення про реєстрацію видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Варіант 2. Як видно, у цьому переліку документів немає документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Цей перелік документів вказаний в розділі «Загальні засади проведення державної реєстрації прав» зазначеного Порядку.

У день прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію він видає заявнику витяг з Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися для проведення державної реєстрації прав.

Важливим моментом при отриманні рішення суду є те, що у позовних вимогах потрібно вказати, що позивач просить суд визнати за ним право власності саме на «нерухоме майно (наприклад, будинок)», а не на новий об'єкт або об'єкт самовільного будівництва . Адже згідно ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог.

Такий нюанс обумовлений наступним: якщо суд визнає за особою право власності на нерухоме майно, то воно може зареєструвати таке право в загальному порядку, використовуючи описаний нами Варіант 2. Тобто в такому ж порядку, як, наприклад, реєструється на підставі рішення суду право власності на будинок при розділі майна подружжя (в такому випадку правовстановлювальним документом теж буде рішення суду).

Якщо ж право власності буде визнано на самочинно збудоване нерухоме майно» або «новобуд», то в такому випадку буде діяти порядок реєстрації з видачею свідоцтва про право власності (варіант 1).

Отже, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в обох розглянутих нами випадках вносить записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (п. 18 Порядку). Тільки правовстановлюючі документи будуть різними: в першому варіанті - свідоцтво, а у другому - рішення суду.

Варто зазначити, що заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо, а державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію (п. 5 ст. 15 Закону).


Автор консультації: Вишневська Інна
Дата надання консультації: 23.12.2014
Кількість переглядів: 2224
Написати листа автору
Сайт, сторінка автора
Соціальні мережі сторінка автора


Оцінки консультації (7): 4.3
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: будівництво., право, цивільне

Коментарів нема