Програма сурогатного материнства передбачає укладення угоди між зацікавленими сторонами. Угода (договір) про сурогатне материнство може бути комерційною та некомерційною, тобто альтруїстичною. При комерційному сурогатному материнстві сурогатна мати отримує платню або якусь матеріальну винагороду. Некомерційне сурогатне материнство не передбачає оплати або матеріальної вигоди, окрім оплати витрат, пов’язаних із вагітністю, зокрема з медичним наглядом.
      У договорі щонайменше мають бути чітко визначені принаймні такі моменти:
1. Компенсація витрат на медичне обслуговування.
2. Компенсація втрат у заробітній платні.
3. Місце проживання сурогатної матері на час вагітності.
4. Медичний заклад, у якому буде проведено штучне запліднення.
5. Наслідки народження неповноцінної дитини.
6. Обов’язки сурогатної матері дотримуватися усіх порад лікаря, спрямованих на народження здорової дитини.
7. Зобов’язання сурогатної матері передати дитину після її народження генетичним батькам.
8. Обов’язок генетичних батьків прийняти дитину.
9. Санкції за недотримання умов договору, які повинні бути суттєвими, забезпечуючи дисциплінованість сторін договору.

Якщо сурогатна матір залишається анонімною, доцільне укладення декількох договорів:
1. Між сурогатною матір’ю та медичним закладом, де буде проведено штучне запліднення та подальше спостереження за перебігом вагітності.
2. Між цим медичним закладом та подружжям-замовниками.

Якщо сурогатна матір на момент укладення договору була заміжня, згода її чоловіка на участь дружини в програмі є обов’язковою умовою дійсності договору. Включення акушера або медичного закладу в якості третьої сторони договору сурогатного материнства необхідне для того, щоб безплідна пара могла отримати повну інформацію про стан сурогатної матері протягом вагітності.

 

   Так, багато аспектів сурогатного материнства в Україні, взагалі не визначені законом або допускають неоднозначне тлумачення. Відсутнє законодавчо затверджене визначення поняття сурогатного материнства. Традиційне сурогатне материнство (інсемінація сурогатної матері спермою чоловіка) не затверджене законодавчо. Відсутня чітка регламентація комерційної програми сурогатного материнства. Не висвітлена інформація щодо ситуації, коли подружжя-замовники під час участі в програмі розлучаються або помирають. Варто також захистити сурогатну матір на випадок відмови подружжя-замовників від народженої дитини з різних причин, зокрема у випадку народження хворої дитини.

Декілька слів щодо громадянства генетичних батьків. На сьогоднішній день не існує жодних обмежень для іноземних громадян. У зв’язку з тим, що не всі країни визнають сурогатне материнство, виникають проблеми виїзду іноземців із дитиною до місця свого проживання. Так, наприклад, за канадським національним законодавством у разі народження дитини сурогатною матір’ю, потребується підтвердження факту батьківства у державі, де відбулося запліднення, рішенням національного суду, а також потрібний дозвіл суду на виїзд за межі України. Таке рішення було прийняте Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у грудні 2010 року .  

Також широкого розголосу набула справа громадян Франції, які намагалися вивести дітей, народжених сурогатною матір’ю, приховавши їх від паспортного-митного контролю. Так, 23 січня 2011 року у одному з пологових будинків міста Києва сурогатною матір’ю було народжено двоє дівчат. Після народження дітей їм було видано свідоцтво про народження, після чого генетичні батьки звернулися до посольства Франції в Україні з метою оформлення необхідних документів для вивезення дітей у Францію та надання їм французького громадянства. Проте, посольство їм  відмовило, оскільки сурогатне материнство у Франції заборонено .

Документальні гарантії

Як свідчить практика, прогалини в законодавстві у сфері сурогатного материнства дозволяють виникати небажаним ситуаціям. Перш за все, такі ситуації пов’язані з відмовою сурогатної матері віддавати дитину біологічним батькам, шантажем переривання вагітності, вимогами додаткових грошей, погрозами розголошення інформації про народження дитини. У свою чергу, біологічні батьки можуть не виплатити сурогатній матері обіцяну грошову компенсацію, не забезпечити її належними умовами під час вагітності та пологів. Для запобігання подібних колізій експерти вважають за необхідне захистити майнові і немайнові права та законні інтереси сторін “репродуктивного процесу”. Перш за все, це підготовка відповідного договору між сторонами, який повинен включати в себе оформлення письмової згоди біологічних батьків на виношування сурогатною матір’ю ембріона, отриманого в результаті екстракорпорального запліднення, та письмової згоди сурогатної матері (і її чоловіка за наявності) на виношування дитини; підготовку заяви сурогатної матері про відсутність претензій до біологічних батьків по закінченні програми сурогатного материнства; оформлення згоди сурогатної матері на запис генетичних батьків як батьків дитини в органах реєстрації актів цивільного стану. Цей документ повинен складатися відповідно до положень чинного законодавства України, враховуючи індивідуальні вимоги, побажання і можливості подружжя та сурогатної матері.

У договорі, щонайменше, повинні бути чітко визначені такі моменти: компенсація витрат на медичне обслуговування; місце проживання сурогатної матері на час вагітності; медичний заклад, в якому буде проведено штучне запліднення; наслідки народження неповноцінної дитини; зобов’язання сурогатної матері дотримуватися всіх порад лікаря ; санкції за недотримання умов договору. Слід підкреслити, що санкції повинні бути істотними, що автоматично забезпечує дисциплінованість сторін договору. В кожному окремому випадку договір буде індивідуальним, але все ж спільною відмітною рисою їх є предмет договору, умови і порядок його виконання; порядок розрахунку між сторонами, права та обов’язки сторін, термін дії договору; відповідальність сторін; страхування; конфіденційність.

          Істотні умови договору про сурогатне материнство

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК Ук­раїни зміст будь-якого цивільно-пра­вового договору становлять його умо­ви (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими згідно з актами цивільного законодавства.

Договір про сурогатне материнство має містити чітко визначений предмет договору, інші істотні умови, визна­чені за взаємною згодою сторін.

Предмет договору сурогатного ма­теринства становлять відносини з виношування і народження дитини сурогатного матір'ю, з подальшою пе­редачею дитини генетичним (біоло­гічним) батькам за умовами цього до­говору.

До істотних умов відносять такі обставини:

1)   особи, які звертаються за послугами сурогатної матері, мають компенсува­ти всі витрати, пов'язані з виношуван­ням та народженням дитини, крім того випадку, коли сурогатна матір бажає самостійно оплатити такі витрати;

2)  місце проживання та порядок хар­чування сурогатної матері вирішуєть­ся на власний розсуд сторін, але обов'язково зазначається у договорі;

3)  конкретний медичний заклад, у якому проводитиметься запліднення, поточне обстеження та обслуговуван­ня народження дитини, обов'язково за­значається у договорі;

4)   ім'я, посада, місце проживання відповідального лікаря, який у випадку здійснення ме­дичної помилки або недбалості несе відповідну юридичну відповідальність.

Правозастосовна практика до ін­ших умов цього договору також відно­сить: дані про осіб, які беруть участь у програмі сурогатного материнства, місце проживання сурогатної матері та період виношування дитини, права та обов'язки сторін; наслідки наро­дження неповноцінної дитини, поря­док та умови оплати матеріальних ви­трат на утримання сурогатної матері, порядок компенсації понесених гене­тичними батьками витрат на програму сурогатного материнства, відповідаль­ність сторін за невиконання умов до­говору, а також наслідки «відмови» від передачі дитини генетичним батькам у випадку, якщо сурогатна мати зали­шає за собою батьківські права на дитину, відповідальність сурогатної ма­тері за порушення його конфіденцій­ності, приписів і рекомендацій лікарів (шкідливі звички, обмеження харчу­вання, ігнорування режиму тощо), ухилення від підписання документів, потрібних для подальшої реєстрації дитини в органах РАЦС, підстави і наслідки розірвання договору, інші умови, які визначаються за угодою сторін. Порушуючи такі вимоги, суро­гатна мати не тільки може втратити право на компенсацію, а й буде змуше­на відшкодувати біологічним батькам усі їх витрати за договором.

 


Автор консультації: Дорощенко Катерина
Консультація актуальна на дату: 03.05.2014
Кількість переглядів: 2068
Адреса електоронної пошти не вказана


Оцінки консультації (1): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: Сурогатне материнство

Коментарів нема