Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином,все,що придбане за час шлюбу,незалежно від того, на кого оформлене, є спільною власністю подружжя.
Згідно з ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ст.73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Натомість в сдовому порядку Ви можете оспоритицей кредитний договір.Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Судова практика
Так, відповідно до визначення Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року у справі № 6-21952св.10 справу було повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції. Приймаючи таке рішення, Верховний Суд виходив з того, що суд першої інстанції не дав оцінку і не з’ясував, чи був укладений договір позики гр-ном В. в інтересах сім’ї, а також чи були отримані за цим договором кошти, використані на її потреби. Також ВСУ зазначив, що з’ясування цих обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки від цього залежить, чи може бути накладено стягнення на загальну спільну власність за борговим зобов’язанням.
Статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна проводиться звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Отже, арешт може бути накладено на всю квартиру у разі, якщо цей договір укладений в інтересах сім'ї, інакше – доведеться доводити в суді.
АЛЕ! У вашому випадку є спосіб цього уникнути.
По-перше, Ви можете відчужити квартиру,наприклад , укласти договір дарування з близьким родичем,надійним другом або подарувати неповнолітнім дітям. Банк не зможе визнати недійсними договори з відчуження майна боржника, якщо це майно не було закладено або арештовано.
По-друге,так як Ви маєте неповнолітніх дітей, це означає, що вони не можуть бути позбавлені житла. Ст. 17 та 18 Закону України «Про охорону дитинства»передбачають право дитини на майно та її право на житло і визначають, що діти члени сімї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником, а також зобовязують батьків або осіб, які їх замінюють, отримати дозвіл органів опіки та піклування на укладення договорів щодо майна дитини, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації.
Згідно з ст.177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, а саме укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Відповідно до 4.5.9. Наказу/Інструкціі «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.
Згідно з пунктом 67 Порядку провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.
Додатково можете ознайомитися зі статтею: Кредит подружжя.
Автор консультації: Марина Раулець
Консультація актуальна на дату: 10.12.2014
Кількість переглядів: 1839
Адреса електоронної пошти не вказана
Оцінки консультації (1): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу:
Коментарів нема