Головна » Правова допомога » Консультації

Поновлення батьківських прав

Автор: Ilona | Дата додавання: 11.02.2014, зміни: 16.04.2024, 18:32
Категорія: Сімейне право

0 | Переглядів: 2834

Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку її особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як свідчать дані статистики, в Україні, на жаль, справ про поновлення батьківських прав значно менше, ніж справ про позбавлення батьківських прав.

Статтею 169 СК особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Поновлення батьківських прав неможливе за умов:

якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом;

якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Звертаючись до суду з позовами, батьки повинні критично ставиться до своєї поведінки в минулому стосовно дітей, вказувати на зміну обставин та ставлення до дітей, фактичне поновлення сім'ї та досягнення порозуміння з дітьми, зміну матеріально-побутових умов життя.

При розгляді цієї категорії справ обов'язковою є участь органів опіки та піклування. В будь-якому випадку, чи виступає орган опіки та піклування відповідачем, чи ні, він дає свій висновок про доцільність поновлення батьківських прав.

Відповідачем по цій справі буде особа, за позовом якої батька (матері) було позбавлено в батьківських правах: другий з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК). Якщо дитина після позбавлення батьківських прав передана до дитячого закладу, то відповідачем буде ця юридична особа.

До матеріалів справи долучаються:

рішення суду про позбавлення батьківських прав,

акти обстеження умов проживання батьків,

характеристики як за місцем роботи, так і за місцем проживання,

висновок органу опіки та піклування щодо можливості поновлення позивачів у батьківських правах.

Розглядаючи такі справи, суди перевіряють наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, і вимагають достатніх обґрунтувань.

При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

І якщо, на думку суду, який оцінює всі докази по справі, в тому числі і позицію дитини, поновлення батьківських прав не в інтересах дитини, суд вправі відмовити в задоволенні позову.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Моментом поновлення батьківських прав є день вступу в законну силу відповідного рішення суду. З цього моменту відновлюються всі права і обов'язки батька (матері), які були втрачені ним в результаті позбавлення батьківських прав, зокрема, особисті немайнові права щодо дитини; право на захист дитини; право на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; право бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; право одержати в майбутньому майнові права, пов'язані із батьківством у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).