Народження дитини – велика подія у житті подружжя, але потрібно пам’ятати про відповідальність, яка на них покладається. Одним з перших обов’язків батьків є реєстрація дитини.
Відповідно до статті 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У випадках несвоєчасної, без поважної причини, державної реєстрації батьками народження дитини тягне за собою накладення штрафу.
Статтею 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1.07.2010р. встановлено, що державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заінтересованих осіб за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров'я та довідки з місця проживання дитини.
Якщо документи про народження дитини відсутні, то державна реєстрація її народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.
У разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» № 52/5 від 18.10.2000р. державна реєстрація народження дитини проводиться письмовою або усною заявою батьків або одного з них за місцем її народження чи за місцем проживання батьків. У випадку смерті батьків чи неможливості ними зареєструвати народження дитини з інших причин, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою родичів або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому вона народилась, чи перебуває в цей час.
Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини подаються наступні документи:
- паспорти або документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
- паспорт або документ, що посвідчує особу заявника, в тому випадку, якщо державна реєстрація народження дитини проводиться не батьками, а іншою особою;
- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері або спільна заява батьків).
Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
а) медичне свідоцтво про народження (форма N 103/о), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о).
б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров'я та круглою печаткою закладу;
в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма N 106-2/о), у разі мертвонародження.
Наступним кроком є визначення прізвища, ім’я, по-батькові дитини. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, однак, якщо батько, мати, мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Варто вказати, що у тому випадку, коли батьки мають різні прізвища, вони можуть призначити подвійне прізвище дитині, утворене шляхом з’єднання прізвищ батьків. У разі спору батьків щодо прізвища дитини вирішується органом опіки та піклування або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків, а у випадку, коли дитина народжується у жінки, яка не перебуває в шлюбних відносинах, ім’я визначається матір’ю дитини. Відповідно до чинного законодавства України, дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини до якої належать батько або мати. Спір про визначення імені дитини вирішується органом опіки та піклування або судом.
По-батькові дитини визначається за іменем батька дитини. У тому випадку, коли жінка народила не в шлюбних відносинах за умови, що батьківство дитини не визначено, по-батькові дитини визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Пам’ятайте, що свідоцтво про народження – це перший офіційний документ вашої дитини, який її ідентифікує!
Автор консультації: Шликова Альона
Дата надання консультації: 18.01.2013
Кількість переглядів: 1775
Адреса електоронної пошти не вказана
Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу:
Коментарів нема