Проблема правового захисту сім’ї і дитинства ось уже тривалий час перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти. Особливого значення надається забезпеченню прав дітей як частини населення, що внаслідок своєї вразливості, фізичної і розумової незрілості потребує особливої охорони і піклування з боку батьків і суспільства.
Вислів «Діти – наше майбутнє» – це не просто гарна фраза. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, які населятимуть її.
Найкращим способом захисту прав дитини є збереження та зміцнення її біологічної родини. На жаль, трапляються випадки, коли рівень кризи в сім’ї загрожує безпеці дитини, і тоді постає питання про її вилучення із сім’ї та влаштування до альтернативних форм сімейного виховання. Міжнародний досвід доводить, що усиновлення є найкращою формою сімейного влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Саме усиновлення дає можливість дитині виховуватися в постійній сім’ї.
Що ж таке усиновлення?Згідно зі статтею 207 Сімейного Кодексу усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Закон передбачено чіткі умови усиновлення, додержання яких є обов'язковим під час здійснення зазначеного юридичного акта.
Період усиновлення є досить тривалим, це пов’язано з тим, що між першим офіційним зверненням сім’ї щодо бажання усиновити дитину до моменту юридичного оформлення дитини в сім’ю проходить певний термін, що пов’язано з необхідністю оформлення необхідного пакету документів, проведення процедури підбору дитини, призначення та проведення судового засідання.
Сімейним кодексом передбачено, що не кожен може бути усиновлювачем. Згідно зі статтею 211 Сімейного Кодексу усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Також законодавець дає вичерпний перелік осіб не можуть бути усиновлювачами, цей перелік ми можемо побачити в статті 212 Сімейного Кодексу.
Отже, не можуть бути усиновлювачами: обмежені у дієздатності, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені, особи,які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ст. 224 Сімейного Кодексу України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення. Зокрема: стан здоров’я та матеріальне положення особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідальність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров’я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення що зазначено в статті 225 Сімейного Кодексу. За бажанням усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану видає на підставі рішення суду свідоцтво про усиновлення та нове свідоцтво про народження дитини.
Отже, якщо ви вирішили усиновити дитину яка втратила свою сім’ю чи яка знаходиться у дитячому будинку та подарувати їй промінь надії в цьому житті, вам потрібні зібрати відповідні документи,а саме:
1)копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
2)довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами державної податкової служби;
3)копію свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
4)висновок про стан здоров'я кожного заявника;
5)завірена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя, якщо інше не передбачено законодавством);
6)довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
7)документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Щороку кількість дітей, які втрачають свою сім’ю зростає, більшість дітей так і залишаються в дитячих будинках. Лише невелика кількість знаходить собі сім’ї. На законодавчому рівні є захищеними права дітей, щодо подальшого їхнього проживання, та варто дивитися в майбутнє і захищати дітей ще з іншого боку: за допомогою надання певних пільг та привілей для сімей, які беруть до себе та оберігають тих, кому потрібна любов. Якщо ви маєте бажання в серці подарувати нову сім’ю дитині або підлітку, котрі втратили своїх рідних батьків, це перший, але дуже важливий крок. Розпочніть свій шлях вже сьогодні!


Автор консультації: Блізнецов Владислав Сергійович
Дата надання консультації: 21.03.1994
Кількість переглядів: 1739
Написати листа автору
Сайт, сторінка автора


Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: Усиновлення, дитина

Коментарів нема