Яка саме категорія осіб підлягає звільненню на підставі п.2 ст.41 Кодексу законів про працю (надалі-КЗпП). Якого порядку звільнення має дотриматися роботодавець при звільненні за п.2 ст.41 КЗпП.

Відповідно до п.2 ст.41 КЗпП крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Нажаль, на сьогодні, жоден з нормативно-правових актів не надає чіткого переліку осіб, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. Найчастіше, практика пов’язує даних осіб з переліком посад та робіт виконуваних працівником з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, затверджений Постановою Органів влади СРСР від 28.12.1977 № 447/24. Однак, не можна визнати шлях практики вірним, оскільки, по-перше, з формальної точки зору даний перелік встановлює осіб з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність і ніяким чином не пов'язаний із ст. 41 КЗпП крім того у тексті самої постанови немає посилань на відповідну статтю. По-друге, з об’єктивної точки зору не всі посади та роботи перелічені у даному нормативно правовому пов’язані з безпосереднім обслуговуванням грошей, товарів або культурних цінностей. 
Для вірного вирішення питання про можливість звільнення працівника за даною підставою необхідно, у кожному окремому випадку, звертатися до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, який визначає трудову функцію працівника, до інструкцій даного працівника та до внутрішніх документів підприємство, якими визначається обсяг обов’язків та повноважень. Після аналізу даних документів можна зробити висновок, чи відноситься працівник до даної категорії працівників чи ні.
Щодо порядку звільнення то можна сказати, що даний вид звільнення, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. № 9, не відноситься до, так званих дисциплінарних видів звільнення, а тому при звільненні працівника роботодавцю не потрібно дотримуватися правил та порядку накладення дисциплінарних стягнень встановлених ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП. Працівник, відповідно до ст.43 КЗпП, може бути звільнений лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а тому роботодавцю необхідно буде пройти процедуру отримання такої згоди й дотриматися загального порядку звільнення.

Консультація надана консультантом Юридичної клініки Національного Університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Агарковим Олександром.



Ім’я автора не додане
Консультація актуальна на дату: 26.07.2012
Кількість переглядів: 6254
Адреса електоронної пошти не вказана


Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: звільнення, втрата довіри, роботодавець

Коментарів нема