Чинним законодавством України передбачені певні правові гарантії працевлаштування населення загалом та молоді зокрема. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У ч. 2 ст. 43 Конституції наголошено на тому, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. В Україні заборонено будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Усі перелічені гарантії стосуються і молоді, що створює для них реальну можливість користуватися всією сукупністю трудових прав. Що ж до прав у галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов, то тут молодь користується додатковими пільгами.
Як бачимо, на сучасному етапі розвитку України визначений законодавством Радянського Союзу обов’язок усіх громадян працювати, забезпечення державою повної зайнятості поступилися місцем вільній зайнятості та безробіттю. Особливо гостро постала проблема працевлаштування та зайнятості молоді, яка давно є предметом дослідження учених (економістів, демографів, психологів, соціологів), перебуває у фокусі уваги журналістів, представників державних установ та неурядових організацій. Водночас суспільно-економічні трансформації часів незалежності України, швидкість світових глобалізаційних тенденцій призводять до загострення ситуації на ринках праці усіх рівнів та сегментів, спонукають до динамічного аналізу ситуації та пошуків оптимальних рішень.
Демократизація суспільства і нові реалії ринкової економіки розширили можливості молоді у виборі сфер та видів економічної діяльності, територіальної та професійної мобільності, значно скоригували її вимоги до робочого місця. Разом з тим, внаслідок відмови від напівпримусових форм зайнятості, послаблення державного контролю за працевлаштуванням, зокрема, розподілом молодих спеціалістів, скорочення соціальних програм, підвищилась незахищеність молоді на ринку праці, суттєво ускладнилась її соціальна інтеграція, загострилися проблеми молодіжного безробіття.
Не можна не погодитись з О. М. Ярошенком, який вважає, що ситуація, яка протягом останніх років склалася із зайнятістю та працею молоді, без перебільшення є напруженою та має тенденцію до погіршення. Загострення соціально-економічних проблем, недосконалість правової і нормативної баз, відсутність дієвих механізмів державної підтримки молоді в період її соціального становлення і розвитку значно ускладнили процеси відновлення інтелектуального потенціалу, трудових ресурсів держави, негативно позначились на становищі молодої сім’ї, здоров’ї, фізичному й духовному розвитку молодих громадян, призвели до зростання безробіття серед молоді, загострення криміногенної ситуації в суспільстві.
Слушною є думка Ю. М. Щотової, яка наголошує на особливій соціальній незахищеності молоді. Через відсутність достатнього практичного досвіду, правових та професійних знань, а часто і моральної непідготовленості до конкуренції на ринку праці, реалізувати своє право на працю молодим громадянам сьогодні складно.
Дійсно, роботодавці віддають перевагу досвідченим спеціалістам, а кандидатам без досвіду пропонують мізерну заробітну плату або вакансію, дуже далеку від набутого фаху. Такі умови здебільшого не можуть задовольнити очікування молоді.
На думку О. М. Ярошенка, основною причиною низької конкурентоспроможності молоді на ринку праці є брак професійних знань, відсутність необхідної кваліфікації і трудових навичок. Поряд з цим, молодь досить вигідно відрізняється від інших категорій населення своєю здатністю до творчої діяльності, високою працездатністю і мобільністю, сприйнятливістю до інновацій, гарним здоров’ям, тривалим періодом майбутньої працездатності. Отже, можна виділити таку нагальну проблему стосовно працевлаштування молоді, як переважна відмова роботодавця в наданні першого робочого місця молодим фахівцям. Це зумовлено насамперед відсутністю досвіду роботи. Крім того, як вважає Т. А. Коляда, не менш важливими проблемами є: 1) часткова зайнятість – молоді люди погоджуються на такі умови праці, оскільки у них немає іншого виходу, при цьому, розглядають таку роботу саме як тимчасову і не пов’язують з нею перспектив у майбутньому; 2) проблема працевлаштування молоді в сільській місцевості – її причиною є економічний спад, що призводить до виникнення труднощів щодо збереження робочих місць у традиційних сільськогосподарських секторах.
Слід також зазначити, що немає уніфікованого поняття «молодь». Воно досліджується багатьма науками, такими, як соціологія, економічна теорія, філософія та, звичайно, юридична наука. Однак в національному законодавстві взагалі відсутнє повне визначення вказаного поняття, оскільки Закон України «Про соціальне становлення та розвиток молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року, регламентуючи його, вказує тільки на вікові межі та на громадянство України: молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років. Але варто зазначити, що даний закон регулює відносини щодо соціального становлення молоді. Тому в цьому випадку варто звернутися до спеціального закону – Кодексу законів про працю – який, хоча і не містить окремого визначення поняття молоді, але в ч. 1 ст. 197 під молоддю, щодо якої передбачені відповідні соціальні заходи з працевлаштування, розуміє громадян України віком від 15 до 28 років. Разом з тим, при визначенні поняття «молодь» в контексті трудового права, ми маємо враховувати, що законодавством України допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ч. 3 ст. 188 КЗпП).
Коваленко О.О. у своєму дисертаційному дослідженні наступним чином визначає поняття молоді: «Молодь, молоді громадяни – це громадяни України віком від 14 до 35 років, яким внаслідок притаманних особливостей біологічного, психологічного, соціального характеру, держава надає підтримку в соціальному становленні та розвитку у вигляді спеціальних юридичних гарантій забезпечення прав і свобод» .
Однак, я погоджуюсь із Щотовою Ю. М., яка пропонує наступне визначення поняття «молоді»: «Це категорія осіб віком від 14 до 28 років, якій з метою залучення до продуктивної суспільної праці в період початкового соціального становлення законодавством встановлюються додаткові, порівняно з іншими працівниками, пільги та гарантії щодо працевлаштування, професійного навчання та трудової діяльності». Вважається недоцільним застосовувати визначену законодавством верхню вікову межу у 35 років, оскільки збільшення її принесло додаткові переваги молоді безпосередньо в соціальних правовідносинах, а не в трудових.
Загалом, питання забезпечення зайнятості молоді є важливим для суспільства і держави, тому визначає особливі завдання для правового регулювання в даній сфері. Стосовно зазначених вище проблем слід наголосити, що це далеко не весь їх перелік. Однак вирішення цих проблем є надзвичайно важливим, адже їх ігнорування може призвести до відсутності кваліфікованого кадрового потенціалу в країні, підвищення рівня безробіття, злочинності серед молоді. Саме тому питання працевлаштування молоді потребує підвищеної уваги як з боку науковців, так і з боку законодавця, держави і суспільства в цілому.

НОРМАТИВНА БАЗА:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України, 1996.
Закон України «Про соціальне становлення та розвиток молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року
Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року

 

 


Автор консультації: Ілона Лозінська
Дата надання консультації: 03.12.2014
Кількість переглядів: 2458
Написати листа автору


Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Коментарів нема