Практика роботи з громадянами в рамках діяльності "Юридичної клініки Національного університету "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого" свідчить про зростаючу тенденцію до збільшення числа звернень осіб до Європейсько суду з прав людини. Це ж підтверджується і статистикою самого суду, яка наочно демонструє той факт, що Україна входить в ТОП 3 держав, які найчастіше виступають в якості "високої сторони" про розгляді справ ЄСПЛ. 
  Ще одним беззаперечним фактом являється те, що ЄСПЛ відмовляє в розгляді більше ніж 90% заяв які до нього надходять. Найчастіше це викликано відвертим нерозумінням громадянами як норм матеріального та процесуального права якими керується у своїй діяльності Суд, так і власне самої природи цієї міжнародної судової установи.
  Якщо Ви вичерпали всі засоби захисту своїх прав в межах національного законодавства, та так і не досягнувши своєї цілі вважаєте, що відносно Вас має місце невиконання Україною взятих на себе міжнародно - правових зобовязань та стандартів - то ця стаття стане Вам у нагоді.
  Отож, Європейський суд з прав людини –  це міжнародна судова установа,  уповноважена розглядати заяви осіб,  які скаржаться на порушення своїх прав,  передбачених Європейською конвенцією з прав людини. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав домовилися забезпечувати певні основні права. Ці права викладені у самій Конвенції, а також у Протоколах № 1, 4, 6, 7, 12  і 13,  ратифікованих окремими державами.  Вам необхідно уважно ознайомитись із зазначеними документами, що складають основу діяльності ЄСПЛ, тексти яких містяться на http://zakon2.rada.gov.ua. Ця порада зумовлена тим, що Суд уповноважений розглядати лише ті заяви,  які стосуються порушення одного або кількох прав, викладених у Конвенції та в Протоколах до неї (переважна кількість заяв до ЄСПЛ стосуються невиконання Україною ст. 6 Конвенції: "право на справедливий суд"). Він не є апеляційною інстанцією стосовно національних судів і не уповноважений ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення. Суд також не може від Вашого імені напряму втручатися в діяльність органу влади, на дії якого Ви скаржитеся. 
  
Окрім цього, Вам слід взяти до уваги:

1. Ви можете звернутися зі скаргою до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто і безпосередньо стали потерпілим від порушення одного чи більше основних прав з боку однієї або кількох із держав.

2. Суд уповноважений розглядати заяви лише якщо вони спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні Протоколи.  Суд не може розглядати заяви стосовно подій,  які відбулися до ратифікації.  Дата ратифікації Конвенції та Протоколів №1,4,7: 11.09.1997 р.; Протоколу №6: 01.05.2000 р.; Протоколу №12: 01.07.2006 р.; Протоколу №13: 01.07.2003 р.  

3. Ви можете скаржитися до Суду лише на ті факти, за які несе відповідальність певна державна структура (орган законодавчої влади, адміністративна установа, суд та ін.) однієї з держав. Суд не розглядає заяви,  спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій. 

4. Згідно зі статтею 35 § 1  Конвенції,  Ви можете звернутися до Суду лише після того,  як вичерпаєте всі національні засоби правового захисту, і лише протягом шести місяців після дати
винесення остаточного рішення (під цим положенням мається на увазі перегляд справи загальним, апеляційним та касаційним судом) Суд не може приймати до розгляду заяви, які не відповідають даним умовам прийнятності. 

5. Використовуючи належні засоби захисту,  Ви повинні дотримуватись національних процедурних правил, зокрема передбачені законом строки. Якщо, наприклад, Ваш позов було відхилено через те, що був пропущений терміну оскарження, або через недотримання правил підсудності чи правомочності, або порушення встановлених законом процедурних правил, Суд не зможе розглянути Вашу заяву. 

6. Проте,  якщо Ви оскаржуєте судове рішення, зокрема,  вирок,  Вам не обов’язково робити спроби порушити процедуру перегляду справи після проходження звичайної судової  процедури оскарження.  Також не обов’язково використовувати несудові процедури або звертатися з проханнями про помилування або амністію.  Петиції  (до Парламенту,  голови держави або уряду,  міністра чи уповноваженого з прав людини)  не вважаються засобами правового захисту, які необхідно використати. 

7. Для подання заяви до Суду у Вас є шість місяців після ухвалення остаточного рішення компетентним судом або органом влади.
Шестимісячний термін відраховується з моменту ознайомлення Вас або Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, винесеним в процесі звичайного оскарження,  а не з моменту подальших відмов поновити розгляд Вашої справи, розглянути Ваше прохання про помилування або амністію чи будь-яке інше клопотання до органів влади. 

8. Перебіг шестимісячного терміну припиняється в момент отримання Судом або Вашого першого листа,  в якому чітко викладено –  хоча б у стислій формі –  предмет заяви,  яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного терміну.



Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини
(044) 207-46-19

Продовження статті, у якій містяться вимоги відносно складання та приклад заяви до ЄСПЛ, читайте в розділі "складання документів" 


Автор консультації: Малюта Ярослав
Дата надання консультації: 18 грудня 2012
Кількість переглядів: 3529
Написати листа автору
Першоджерело, інші сайти перейти


Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: ЄСПЛ, Європейський суд з прав людини

Коментарів нема