Невід'ємним елементом ринкових відносин є правочин - найпоширеніший юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних правовідносин. Термін "правочин" є новелою у Цивільному кодексі України 2003 р. (далі - ЦК).


       Згідно ст. 229 ЦК в якій йдеться що:

1. Якщо   особа,   яка   вчинила  правочин,  помилилася  щодо обставин,  які мають істотне значення,  такий правочин  може  бути визнаний судом недійсним.


   Істотне значення має помилка щодо природи правочину,  прав таобов'язків сторін,  таких властивостей і якостей речі,  які значно знижують її  цінність  або  можливість  використання  за  цільовим призначенням.  Помилка  щодо  мотивів  правочину  не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.


   2. У разі визнання правочину недійсним особа,  яка помилиласяв результаті її  власного  недбальства,  зобов'язана  відшкодуватидругій стороні завдані їй збитки.


  Сторона, яка своєю необережною  поведінкою  сприяла  помилці,зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.


    Тобто в даній статті закладено правові засади визнання недійсним правочину в якому має місце невідповідність між внутрішньою волею сторони правочину і її зовнішнім волевиявленням, спричинена не внутрішнім його психічним чи фізичним станом, а хибним (помилковим) сприйняттям обставин, обумовленим їх властивостями. У ч. 1 ст. 229 розкривається також зміст помилки, яка може призвести до недійсності правочину.


      Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Оскільки в цьому випадку волевиявлення особи не відповідає її справжньому наміру, такий правочин визнається недійсним. Причини помилки в цьому випадку ролі не грають. Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або самовпевненості учасників правочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів, невірного тлумачення закону, дій третіх осіб тощо. Помилка є підставою для визнання недійсними правочинів як фізичних, так і юридичних осіб. Помилку слід відрізняти від обману, який також є підставою для визнання правочину недійсним.


     Навіть якщо помилка виникла внаслідок дій або бездіяльності іншої сторони правочину, такі дії або бездіяльність мають бути ненавмисними, інакше правочин вважатиметься таким, що вчинений під впливом обману. Однак не будь-яка помилка може братися судом до уваги. Так, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, ЦК розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.


     Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. При вирішенні питання про істотне значення помилки за обставин, визначених у 229 статті, потрібно виходити з істотності тієї чи іншої обставини для конкретної особи з урахуванням її становища, стану здоров'я, характеру діяльності, значення правочину тощо. При цьому за загальним правилом не має розцінюватися як помилка незнання сторонами правочину норм законодавства.


     Правочин, укладений внаслідок помилки, належить до оспорюваних правочинів (див. ст. 215). На відміну від ст. 56 ЦК УРСР, згідно з якою право на позов про визнання угоди, укладеної внаслідок помилки, мала особа, яка діяла під впливом помилки, ст. 229 ЦК такої норми не містить. Тому можна вважати, що з позовом про визнання правочину недійсним може звернутися і інша особа, права якої зачіпаються вчиненням цього правочину. Звичайно на практиці позивачем будуть виступати переважно особи, які діяли під впливом помилки. Основним наслідком визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок помилки, є двостороння реституція - повернення сторін до первісного стану (див. ст. 216). Додаткові майнові наслідки передбачені ч. 2 ст 229 статті. Так, закон передбачає, що якщо особа помилилася внаслідок власної недбалості (неналежно перевірила властивості речі, довірилася думці третьої особи тощо), то в разі визнання правочину недійсним вона має відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. У випадку, якщо помилці сприяла винна (необережна) поведінка іншої сторони правочину, обов'язок відшкодувати збитки покладається на цю сторону. Якщо на помилку вплинули дії третіх осіб, збитки сторін відшкодуванню не підлягають.


      Відповідно до п.19 «Постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009  N 9 про Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в якій йдеться:


      Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК ,  мають існувати саме на момент вчинення правочину.Особа  на  підтвердження  своїх  вимог  про   визнання   правочину недійсним  повинна довести,  що така помилка дійсно мала місце,  а також що вона має істотне значення.


      Не є  помилкою  щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів  у  її  використанні,  що  сталося  після виконання  хоча  б  однією  зі  сторін зобов'язань,  які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має  правового  значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.


      Помилка - внаслідок  власного  недбальства,  незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою  для визнання правочину недійсним.


    Нижче наведені рішення судів апеляційної інстанції, щодо справ які стосуються визнання правочину не дійсним які вчинено під впливом помилки.


1.     http://reyestr.court.gov.ua/Review/3253830

2.     http://reyestr.court.gov.ua/Review/18278303

3.     http://reyestr.court.gov.ua/Review/25267284

4.     http://reyestr.court.gov.ua/Review/28500861

5.     http://reyestr.court.gov.ua/Review/25683647


Автор консультації: Барашков Дмитро
Дата надання консультації: 18.02.2014
Кількість переглядів: 2628
Написати листа автору


Оцінки консультації (4): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ

Теги матеріалу: під впливом помилки, Правові наслідки правочину, який вчинено, не дійсність правочину

Коментарів нема