Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України (далі – ЗК), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Земельне законодавство оперує таким поняттям як консервація земель, зміст якого зрозумілий далеко не кожному. Розберімося з дефініцією. Перш за все, слід звернутись до законів, з’ясувати, якою ж нормативною базою регулюється сфера нашого питання. Згідно з Законом України «Про охорону земель» № 962-IV від 19.06.2003 р., консервація земель - це припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Законодавець конкретизує поняття земельних ресурсів та землі, закріплюючи їхні визначення. Так, земельні ресурси – це сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві; земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.
Відповідно до ст. 172 ЗК, консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я.
Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.
Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.
Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.
Виникає запитання, а які ж землі вважаються деградованими та малопродуктивними? На це запитання відповідає ст. 171 ЗК, у якій зазначається, що до деградованих земель відносяться:
а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.
Згідно з п.2 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №283 від 26.04.2013 р., консервація земель здійснюється за наявності:
1. Порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней.
2. Еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей.
3. Малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю.
4. Радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.
У Порядку закріплено положення про те, що консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів.
Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.
Звертається увага на те, що у разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держсільгоспінспекції України та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.
Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов’язані протягом 30 днів ініціювати проведення робіт з консервації земель.
Таким чином, раціональне використання і охорона природних, в тому числі земельних ресурсів – важлива екологічна й соціально – економічна проблема сьогодення. Консервація малопродуктивних та деградованих земель частково вирішить глобальне питання щодо збереження родючості цих земель.
Автор консультації: Білоножко Юлія
Дата надання консультації: 17.09.2014
Кількість переглядів: 1704
Адреса електоронної пошти не вказана
Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Теги матеріалу:
Коментарів нема