На сьогодны існує багато проблем у сфері місцевого управління та участі в ньому. Згідно ст 5. Основного Закону України єдиним джерелом влади в Україні є народ, який може здійснювати свої повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У цілому основи місцевого самоврядування покликані:
- забезпечити самостійність діяльності населення щодо управління місцевими справами;
- забезпечити незалежність і невтручання з боку органів державної влади;
- створити умови для ефективного вирішення питань, що виникають на місцевому рівні.
Законом визначений певний перелік форм безпосередньої участі громадян в управлінні територією, а саме через : органи самоорганізації населення; громадські слухання; загальні збори громадян за місцем проживання;місцеві ініціативи;через місцеві референдуми та ін.
Як видно з наведеного, чинне законодавство визначає конкретні форми участі громадян в управлінні територією, між тм їх реальний прояв цілком залежить від відповідних рішень органів місцевого самоврядування.
Нажаль, на цей час існує низка недоліків у нормативно-правових актах, що безпосередньо регулюють певні аспети участі громадян в управлінні місцевими справами, зокрема в питаннях, що пов'язані з регулюванням порядку існування органів самоорганізації населення.
Як зазначено в Законі Укрвїни "Про органи самоорганізації населення ", орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах вирішенні окремих питань місцевого значення.
Конституція України визначає, що сільські, селишні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартльні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (ст.40). Але надання органам самоорганізації населення повноважень органами місцевого самоврядування є скоріш правом , а не обов’язком останніх. І як наслідок, доволі низький рівень впливу органів самоорганізації населення на вирішення місцевих проблем.
Важливим також є і те, що усі органи самоорганізації населення створюються за дозволом сільських, селищних та міських рад за ініціативою жителі, а ради самостійно вирішують, які саме повноваження надавати тому чи іншому органу самоорганізації. Аналізуючи останнє, можна дійти очевидного висновку, що саме тут з'являється певний конфлікт інтересів і породжується проблема в делегуванні повноважень відповідними місцевими радами.
На сьогодні день законодавством не врегульоване питання підзвітності та підконтрольності органів самоорганізації населення перед відповідними радами та територіальною громадою.
Важливо зазначити, що основним завданням органів самоорганізації населення є створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення. Проте фінансуються органи самоорганізації населення за рахунок органів місцевого самоврядування що, нажаль, не найкращім чином впливає на діяльний потенціал органів самоорганізації, тому треба залучити також інші джерела фінансування.
Крім того, через те, що більшість населення України не знає що таке "органи самоорганізації населення", як вони здійснюють свою діяльність і які питання з їх допомогою можна вирішити, ми отримуємо суспільство, яке не може ефективно брати участь в управлінні державою на місцевому рівні.
Узагальнюючи вищенаведене, можна дійти до певних висновків і поставити питання щодо "якості" та "ефективності" участі територіальних громад в управлінні місцевими справами та зауважити, що необхідною умовою ефективного функціонування місцевого самоврядування є створення гарантій їх реальної незалежності та самостійності. Потрібно законодавчо закріпити положення, які б гарантували реальний вплив органів самоорганізації на прийняття рішень органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
Науковий керівник - к.ю.н., доц.. Онупрієнко А.М
| Переглядів: 1214 | Теги: | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |
