Стрімкий розвиток суспільства змусив державу невідкладно відреагувати на дії, які завдають значну шкоду як банкам, так і їх клієнтам. Як наслідок, в 2001 році вітчизняним законодавцем статтею 200 Кримінального кодексу України (далі - КК України) була встановлена кримінальна відповідальність за незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення. Останні зміни до вказаної статті були внесені 18 вересня 2012 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків».

     Відповідно до назви статті 200 КК України предметами зазначеного злочину є: а) документами на переказ; б) платіжні картки; в) іншими засобами доступу до банківських рахунків; г) електронні гроші; д) обладнанням для їх виготовлення.

     Разом з тим, диспозиція статті яка вивчається не містить жодного згадування про обладнання для виготовлення документів на переказ, платіжних карток, інших засобами доступу до банківських рахунків та електронних грошей. Вона передбачає наступний перелік предметів досліджуваного злочину: а) документів на переказ; б) платіжних карток; в) інших засобів доступу до банківських рахунків; г)електронні гроші.

     Як зазначає М.М. Панов, є всі підстави констатувати наявність колізії між назвою і диспозицією статті, що встановлює кримінальну відповідальність за досліджуваний злочин.

Хоча в кримінальному праві назва статті не впливає на склад злочину, вона повинна відображати та розкривати зміст суспільно небезпечного діяння, яке називає.

Також, в більшості випадків обладнання виступає саме як засіб вчинення злочину, а тому визначення його в назві не потребується, особливо як альтернативи злочинної поведінки.

     До Верховної ради України 5 грудня 2014 року був внесений проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами та іншими засобами доступу до банківських рахунків» в якому була зазначена не тільки зміна назви статті 200 з «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення» на «Незаконні дії з платіжними інструментами», а і диспозицією статті 200-1 встановлювалась кримінальна відповідальність за незаконні дії з обладнанням для підроблення платіжних інструментів, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків.

     Але після надання вищезазначеного законопроекту для ознайомлення 11 грудня 2014 року, винесений на голосування Верховної ради України він так і не був.

Платіжним інструментом відповідно до Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в України» називають засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби. Отже, пропозиція зміни назви є прийнятною і повністю відповідає змісту складу злочину досліджуваної статті.

    Ціллю ж вказаних змін була не зміна назви статті 200 КК України, а введення кримінальної відповідальності за незаконні дії з обладнанням, що попередньо використовується або для їх підроблення, або для несанкціонованого доступу до систем дистанційного обслуговування, або для несанкціонованого втручання в роботу банкоматів, платіжних терміналів, програмно-технічних комплексів самообслуговування, а також для несанкціонованого отримання інформації, що необхідна для підроблення платіжних інструментів і є ланкою, що фактично передує підробленню у єдиному злочинному ланцюгу.

     З цього приводу, ми вважаємо за необхідне зазначити, що безумовно, зазначене обладнання використовується зі злочинною метою, тобто для вчинення суспільно небезпечного діяння. Проте, як зазначає М.М Панов, у більшості випадків таке обладнання функціонально не призначене для вчинення злочинів. Зазначені дії з обладнанням, що використовується, на наш погляд, можуть розглядатися за спрямованістю умислу лише як готування до злочину, передбаченого статтею 200 чинного КК України.

     Отже, на підставі вищевикладеного можемо сформувати пропозицію щодо вдосконалення назви статті 200 КК України. На наш погляд, вона повинна бути викладена в одній з наступних редакції: «Незаконні дії з платіжними інструментами» або «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима».

Науковий керівник: асистент кафедри кримінального права № 2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Осадча А.С.