Відповідно до ст. 295 ЦПК апеляційна скарга має відповідати таким вимогам:
1) подається у письмовій формі
2) зазначається найменування суду, до якого подається скарга;
3) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
4) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
5) рішення або ухвала, що оскаржуються;
6) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин)
7) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
8) клопотання особи, яка подала скаргу;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Апеляційна скарга безпосередньо подається до канцелярії суду першої інстанції, який прийняв рішення, що оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 296 ЦПК.
У п. 6 фактично має бути зазначена одна з підстав скасування чи зміни рішення суду, які містяться у ст. 309 ЦПК:
1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2)недоведеність обставин, що мають значення для справи;
3)невідповідність висновків суду обставинам справи;
4)порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Що ж до безпосередньо клопотання, то, складаючи скаргу, необхідно звертатися до ст. 307 ЦПК, де визначено повноваження суду апеляційної інстанції. Тобто у суда можна просити:
1) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове
рішення по суті позовних вимог;
2) змінити рішення;
3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої
інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без
розгляду.
У науковій літературі, окрім вказаних у процесуальному законі вимог, радять дотримуватися додаткових принципів при оформленні апеляційної скарги, які не є обов’язковими, однак сприяють пришвидшенню апеляційного провадження та оперативності.
Для ідентифікації апеляційної скарги та визначення її приналежності до судової справи в апеляційній скарзі можна вказувати найменування місцевого суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення. Інколи апелянти у своїх скаргах вказують адресу апеляційного суду, до якого подається заява, однак така інформація є зайвою.
У справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади згідно ст.ст. 1173-1175 Цивільного кодексу України необхідно зазначати повне найменування органу державної влади без скорочень.
Слід звернути увагу також на перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги. При його зазначенні можна вказувати кількість аркушів на яких додається кожен з доданих документів, а також загальну кількість аркушів на яких подається скарга разом з додатками. Необхідно пам’ятати, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи зазначене, вступна частина апеляційної скарги може виглядати таким чином: (приклад)
Після подання апеляційної скарги апелянт наділяється правами:
1) доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження;
2) відкликати скаргу до початку розгляду справи в апеляційному суді. При відкликанні апеляційної скарги суддя-доповідач постановляє ухвала про повернення скарги;
3) відмовитися від неї повністю або частково протягом усього часу розгляду справи. Наслідком у такому випадку є постановлення судом ухвали про закриття провадження і позбавлення особи права повторно звернутися із скаргою з тих самих підстав.
Представлення нових доказів
Якщо апелянт вважає за потрібне вимагати дослідження нових доказів, то подані вони мають бути до початку розгляду справи по суті, тобто останньою стадією буде попереднє судове засідання. Подання нових доказів можливе тільки в апеляційній скарзі або поясненнях (запереченні) до неї. Однак це не означає, що суд уповноважений розглядати лише письмові докази, адже ЦПК жодних обмежень щодо доказової бази не містить.
Проте зазначення наявності цих доказів має бути зроблено письмово, оскільки апеляційна скарга визначає межі розгляду справи апеляційним судом. Стосовно подання самих доказів законодавець не встановлює обов’язку вчинити вказану процесуальну дію одночасно із поданням апеляційної скарги. Крім того, у осіб, які беруть участь у справі, можуть виникати труднощі із збором та поданням доказів до апеляційного суду. У цьому разі клопотання про витребування доказів має міститися у самій апеляційній скарзі. Встановлення письмової форми зазначення, подання доказів забезпечує можливість іншим особам, які беруть участь в апеляційному провадженні, ознайомитись з ними до початку розгляду апеляційної скарги по суті.
Якщо скаржник має саме письмові докази, то бажано докладати їх до апеляційної скарги.
Сплата судового збору
До апеляційної скарги також має бути додана квитанція про сплату судового збору. Законом України «Про судовий збір» встановлені такі ставки судового збору:
1) за подання апеляційної скарги на рішення суду, приєднання до цієї скарги – у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви;
2) за подання апеляційної скарги на судовий наказ - 50 % ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні;
3) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду – 0,1% розміру мінімальної заробітної плати.
Наслідки порушенняправил оформлення скарги
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121, тобто апеляційна скарга залишається без руху, про що суд повідомляє скаржника і надає йому строк для усунення недоліків не довше 5 днів з дня отримання ним ухвали.
Строк розгляду апеляційної скарги
Провадження по апеляційній скарзі має відбутися у строк, визначений у ст. 303-1: протягом 2 місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду щодо рішень суду першої інстанції та протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду відповідно у справі про оскарження ухвали. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, що закріплюється ухвалою.
Також вашій увазі пропонується презентація з розглянутої теми.
Ім’я автора не додане
Консультація актуальна на дату: 11.05.2013
Кількість переглядів: 5993
Адреса електоронної пошти не вказана
Оцінки консультації (4): 4.5
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу:
Коментарів нема