Як уникнути шахрайства в Інтернеті!

      В наш час вже ні для кого не є дивиною таке явище як Інтернет! Важко знайти сферу роботи, творчості і життя, де б Інтернет не мав свого застосування. Чим же так для нас привабливий Інтернет? В чому його переваги перед такими звичними явищами  як: книги, радіо і телебачення. І чи є вони взагалі. Яке ж насправді значення Інтернету в нашому повсякденному житті?

      По-перше Інтернет – це безмежна база інформації. Ми маємо змогу надзвичайно легким способом знайти відповідь на будь-яке питання що вас цікавить: це справа зазвичай пари кліків мишкою. Мільйони людей щодня доповнюють його інформацією по абсолютно будь-яким темам. Перегляд новинок кінопрокату, прослуховування нових творів улюблених виконавців, все це стало можливим без довгих очікувань появи у продажу.   

     По-друге Інтернет – це величезні можливості для бізнесу. Так, реклама facebook, mail, yandex - це сайти, що відвідуються щогодини мільйонами людей; кращого майданчики для просування свого товару просто немає. Телебачення звичайно теж дає аудиторію, але ціни в рази вищі, та й ставлення до телевізійної реклами м'яко кажучи... негативне. Просування в соціальних мережах, де щодня «висить» половина населення країни теж не проходить безслідно. Переваги реклами в інтернеті вже оцінили десятки, якщо не сотні тисяч підприємців. А для тих, хто шукає роботу є безліч сайтів де можна залишити свою анкету, і це абсолютно безкоштовно.

         По-третє   Інетрнет – це доступність Інтернету. Напевно немає куточка в Україні, і не тільки, куди не доходив би сигнал супутника або оператора стільникового зв'язку. А якщо є сигнал - є й Інтернет. Спілкування між різними частинами країни, світу перейшло на новий якісний рівень, де ні відстань, ні мовна приналежність, ні нація не грають ніякої ролі.  Тобто, Інтернет – це та річ, яка стала невід’ємною частиною нашого повсякденного існування, без якої ми не уявляємо нашої роботи, ношого навчання чи дозвілля. Але Інтернет – це не лише позитив! Як же легко нам, простим користувачам, потрапити у ці незрозумілі для нас тенета Інтернет шахрайства.

       Термін «шахрайство в Інтернеті» застосовний в цілому до шахрайських махінацій будь-якого вигляду, де використовуються один або декілька елементів Інтернету – такі як кімнати в чатах, електронна пошта, дошки оголошень або веб-сайти – для залучення потенційних жертв, проведення шахрайських операцій або для передачі надходжень від шахрайства до фінансових установ або іншим особам, що беруть участь в таких махінаціях. Події і операції у віртуальному світі звичайно скоюються «в режимі інтернет-часу».


Які ж основні види шахрайства існують в інтернеті?

1.)   ВІРТУАЛЬНІ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНИ

     Віртуальні магазини стають з кожним днем все більш і більш важливими у нашому повсякденному житті.  Так, більше, ніж половина Українців (55%), які користуються послугами інтернет-магазинів, роблять це з причини суттєвої економії часу. Але зростаючий попит на покупки через Інтернет-магазини не залишився непоміченим шахраями. Форуми споживачів інтернет-торгівлі заповнені скаргами на те, як «замовили одне, привезли зовсім інше, а поміняти відмовилися», а то й зовсім не надіслали замовлений товар і не повернули гроші. Щороку жертвами віртуального обману стають більш 100 тисяч чоловік.

    Так, ціни на мережеві товари часом виявляються в кілька разів вище, ніж у звичайних магазинах. До того ж, дуже часто якість не відповідає рекламі. А якщо вас щось не влаштувало в товарі, реалізувати своє право на його повернення дуже часто просто неможливо. Крім цього, у торгівлі в мережі є багато інших недоліків. Так, споживачі скаржаться, що товар не можна побачити і доторкнутися, а викладена на сайт інформація про продукцію не дає про неї повного уявлення. Також відзначають і складнощі в доставці товару додому.

    Відповідно до Закону України "Про телекомунікації”, Інтернет – це всесвітня інформаційна система загального доступу,  яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Не так давно у вітчизняній мережі був виявлений сайт-двійник одного відомого інтернет-магазину, який торгує побутовою технікою. Пірати дуже точно скопіювали стиль, вивісили аналогічний каталог товарів і вели торгівлю. Такий вид шахрайства на Заході іменується fishing (ловля на гачок): покупець, нічого не підозрюючи, заходить на піратський сайт-двійник, вибирає товар і оплачує його. Після цього товар не приходить, а гроші не повертаються. Саме це є найтиповішою схемою шахрайства в Інтернтені, пов’язаною із віртуальними магазинами!

Що робити в такому випадку?

    Купуйте товари тільки на відомих та перевірених вами  сайтах. Не варто довіряти дуже низькими цінам, адже це може виявитися простою «лавушкою». Необхідно пам’ятати, що спеціального закону, що регулює роботу інтернет-магазинів, поки, на жаль, немає. Єдиний обов’язок продавця в Мережі: вказувати на сайті повну назву своєї фірми, її телефон та юридичну адресу. Так що намагайтесь перевіряти наявність цих даних.

2.)  ІНВЕСТ БАНКИ

      Інвест-банки являють собою віртуальні фінансові піраміди. Тут вам запропонують вкласти гроші під хороші відсотки. На величину обіцяних відсотків зазвичай не шкодують сил і пропонують від 30 до 1000 в місяць, в залежності від нахабності організатора банку  Операції з грошима відбуваються через ту ж анонімну систему платежів Webmoney. Сценарій роботи таких «банків» типовий. Спочатку вони платять своїм вкладникам якісь відсотки для привернення уваги та запалу. Потім, коли в гаманці набереться більш-менш значна сума, організатори разом з цією сумою зникають.

Що ж робити в такі ситуації?

   Будьте обережні, перед тим як запускати невідомі вам програми, запропоновані в електронному листі або на сайті. Обов’язково перевірте їх антивірусом. Якщо ви вирішили завести електронний гаманець, будьте обережні й розбірливі у виборі місця його зберігання. Існує сайт в системі WebMoney Transfer. З метою уникнення такого виду інтернет-шахрайства радимо вам ознайомитися із цим сайтом: https://security.webmoney.ru.

3.)  «ВИКРАДЕННЯ» ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

    Такі злочини полягають в незаконному привласненні особистої інформації без відома її власника з метою здійснення шахрайства або крадіжки. Подібні злочини відбуваються приблизно так:

             1. використовуючи вкрадені дані (ім’я, дату народження, номер соціального страхування), злочинці відкривають рахунок і оформляють нову кредитну карту. Всі несплачені рахунки шахраїв погашає його жертва;

             2. шахраї телефонують емітенту кредитної карти жертви і, прикриваючись її ім’ям, змінюють поштову адресу рахунку. Потім зловмисники починають активно витрачати гроші. Але відразу виявити проблему неможливо, так як рахунки надсилаються на нову адресу.

     Колективний обман.  Для того, щоб завоювати довіру своїх майбутніх жертв, багато злочинців використовують їх етнічну, релігійну, вікову, професійну або іншу приналежність. Аферисти знають про характерну особливість людської природи довіряти тому, хто на тебе схожий. Часто організатори шахрайства самі є членами громади або ж декларують свою приналежність до неї, посилаючись на її авторитетних і шанованих членів. За словами представників американських контрольних органів, колективні обмани особливо складно виявити. Це пояснюється закритістю більшості груп і природним небажанням з їх боку виносити сміття з хати. Жертви подібних афер часто вважають за краще самостійно розбиратися з проблемою всередині громади або групи. Зокрема, шахраї почали використовувати у своїх аферах так званий «чорний ящик» що запам’ятовує номери кредитних карток відвідувачів міських ресторанів і магазинів. Дані скриньки використовуються зловмисниками для виготовлення фальшивих кредитних карток.

Що ж робити в такій ситуації?

     Вашу особисту інформацію можуть намагатися отримати різними способами. На деяких інвестиційних сайтах вашу особисту фінансову інформацію можуть запитувати для визначення відповідності вашого статусу акредитованого інвестора. Іноді використовується пояснення такого роду: зазначена інформація необхідна для складання пріоритетного списку  потенційних інвесторів. Щоб не стати жертвою обману, ретельно перевіряйте будь-яку отриману інформацію. Особливо будьте уважні при отриманні електронною поштою листи від якогось Інтернет-провайдера або постачальника інформації з проханням оновити або знову ввести дані про свою кредитну картку для подальшої оплати послуг. Необхідно виявляти максимальну обережність, вирішивши повідомити кому б то не було особисті відомості.

4.)  ІНТЕРНЕТ БЛАГОДІЙНІСТЬ

       Дошки і форуми в Інтернеті просто завалені несамовитими історіями, що змушують нас задуматися над сенсом людського буття. Як правило, в таких оповіданнях головними темами стають проблеми з житлом, з роботою, зі здоров’ям, особисті неприємності. Деякі історії виявляються дійсно правдивими. Але це поодинокі випадки і зустріти їх можна, як правило, на сайтах спеціалізованих організацій: благодійних фондів, фондів допомоги, благодійних проектів та інше.

    Практика показує, що боротися з віртуальними шахраями марно. Якщо ви стали їх жертвою, можна поскаржитися в адміністрацію, що відповідає за розміщення сайтів. Але в кращому разі «липовий» сайт просто закриють. А для того, щоб заарештувати шахрая, його потрібно взяти на місці злочину під час передачі грошей або товару. Операції ж всі здійснюються, в основному, по пошті і за безготівковим розрахунком. Тому писати заяву в міліцію можна, але результату це, швидше за все, не принесе ніякого. Якщо все-таки хочете надати комусь свою допомогу, перевірте якомога грунтовніше істинність існування зазначеної організації, її адреси, спробуйте зв’язатися із представниками по телефону або особисто.

 

 


Автор консультації: Пушинський Микола
Дата надання консультації: 05.10.2013
Кількість переглядів: 3944
Написати листа автору
Соціальні мережі сторінка автора


Оцінки консультації (3): 4.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:

Теги матеріалу: благодійність в інтернеті, вішинг, шахрайство в інтернеті, шахрайські піраміди, Інтернет-магазин, webmoney, фішинг

2

  1. mykola2013pushinsky

    Дуже вдячний Вам за коментар до статті! На основі вашого зауваження щодо переліку банків, яким надано право здійснювати випуск електронних грошей додаю наступну інформацію:

    Перелік систем електронних грошей, правила яких узгоджені Національним банком України:
       1.) "Максі" ПАТ "АЛЬФА-БАНК"
    2.) "MoneXy" ПУАТ "ФІДОБАНК"
    Перелік банків, які мають право здійснювати випуск електронних грошей згідно з законодавством України
     ПАТ "ІМЕКСБАНК"
    ПАТ "ОКСІ БАНК"
    ПАТ АКБ "Львів"
    ПАТ "ФОЛЬКС-БАНК"
    ПАТ "ЧБРР"
    ПАТ "Полікомбанк"
    ПАТ БАНК "МЕРКУРІЙ"
    ПАТ "Банк "Демарк"
    ПАТ КБ "Хрещатик"
    ПАТ АБ "Експрес-Банк"
    ПАТ "КРЕДИТ ВЕСТ БАК
    ПАТ "Південний" Visa International
    ПАТ "Ощадбанк" "ГлобалМані"
    ПАТ "Кредитпромбанк" Visa International
    ПАТ "АСТРА БАНК" Visa International
    ПАТ "КІБ" НСМЕП 17 ПАТ "МІБ" НСМЕП

          Що ж до Вашого запитання з приводу того чи існують приклади з практики, коли фізичних осіб за шахрайські дії в Інтернеті притягали до юридичної відповідальності, перш за все, кримінальної, слід зазначити що українські суди багаторазово розглядали подібного роду справи і існує ряд судових ухвал та рішень застосування до підсудних заходів примусу відповідно до статті 190 Кримінального Кодексу України. Як приклад додаю посилання на ЄДРСР, де міститься близько 700 рішень, повязані із інтернет-шахрайствомhttp://reyestr.court.gov.ua/

    +1   Спам
  2. Дякую за поради. Буду надалі більш обережно блукати просторами Інтернету.)

    У мене, по-перше, короткий коментар щодо електронних грошей. В Україні з НБУ узгоджено правила функціонування лише 2-х систем електронних грошей. Це MoneXy і Максі.  А з переліком банків, яким надано право здійснювати випуск електронних грошей можна ознайомитися на сайті НБУ.

    А, по-друге, питання: чи знаєте Ви приклади з практики, коли фізичних осіб за шахрайські дії в Інтернеті притягали до юридичної відповідальності, перш за все, кримінальної ( адже шахрайство - це злочин, об'єктивна сторона якого полягає у  заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою) ?

    0   Спам