Усиновлення – це безумовно справа, яка має благородну ціль: влаштування у сім’ях дітей, які залишилися без піклування рідних батьків. Держава не завжди може ефективно захищати інтереси дитини, а тим більш займатися її вихованням, тому інститут усиновлення виступає ефективнішим засобом забезпечення прав дитини. Але буває й так що усиновлення не досягає поставленої мети. Усиновлення – це юридичний акт, який за умови недосягнення поставленої мети може визнаватися недійсним і скасовуватися. Тобто підставами припинення усиновлення є визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення.
1.Визнання усиновлення недійсним. Перше питання, яке виникає: хто може звертатись до суду щодо визнання усиновлення недійсним? Згідно зі ст..240 СК України особами, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним є:
1. Батьки;
2. усиновлювач;
3. опікун;
4. піклувальник;
5. орган опіки та піклування;
6. прокурор;
7. усиновлена дитина, яка досягла 14 років.
Позивач в своєму позові повинен вказати причину, яка на його думку може бути підставою для визнання усиновлення недійсним. Підстави недійсності усиновлення:
1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
2. За рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов’язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
3. За рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
4. За рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 СК України.
5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.
У разі задоволення позову про визнання усиновлення недійсним виникає питання про наслідки такого рішення. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним (ст.237 СК):
1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення (тобто припиняються права та обов’язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини і відновлюються права та обов’язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням).
2. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла 14 років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм. У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка досягла 14 років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою. У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
3. Унаслідок визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім’я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім’ям та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням.
4. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.
Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним суд у місячний строк зобов’язаний надіслати копію рішення до державного органу РАЦС за місцем реєстрації народження дитини, який вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
2. Скасування усиновлення. На відміну від визнання усиновлення недійсним, скасування усиновлення має на меті скасування усиновлення, здійсненого відповідно до вимог вказаних в законі, але яке в процесі реалізації усиновлювачем своїх прав і обов’язків щодо усиновленої дитини втратило мету, задля якої здійснювалось усиновлення. Згідно зі ст.240 СК особами, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення, є ті ж особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним. Підстави скасування усиновлення передбачені ст. 238 цього ж Кодексу:
1. Воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2. Дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3. Між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім`ї.
Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.
Правові наслідки скасування усиновлення:
1. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
2. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
3. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
4. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.
5. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.
6. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.
3. Позбавлення усиновлювача батьківських прав – нова підстава припинення усиновлення. Ця новела стосується не всіх усиновлювачів, а лише тих, хто в процесі усиновлення висловив бажання бути записаним в Книзі реєстрації народжень матір’ю або батьком дитини і суд задовольнив таку заяву. Тому і підстави позбавлення усиновлювача батьківських прав такі самі, як і підстави позбавлення батьківських прав рідних батьків (ч. 1 ст.242 СК):
1. без поважної причини і протягом шести місяців не виявляв щодо усиновленої дитини батьківського піклування;
2. ухилявся від виконан ня своїх обов'язків щодо виховання дитини;
3. жорстоко поводився з дитиною;
4. є хронічним алкоголіком або наркоманом;
5. вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав (ст. 166 СК України):
1. Особа, позбавлена батьківських прав:
1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
2) перестає бути законним представником дитини;
3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 19.12.2008 року № 20 Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Крім того, відповідно до положень ст. 45 ЦПК ( 1618-15 ) суд може залучити до участі у справі прокурора для надання висновку.
Відповідно до положень статті 214 СК, частини першої статті 11 Закону України від 13 січня 2005 року "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон N 2342-IV), Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 ( 866-2008-п ), органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону N 2342-IV безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Висновок оформляється на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписується головою (заступником голови) та скріплюється печаткою.
До висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені в частині третій статті 253 ЦПК ( 1618-15 ).
Функції вказаного в частині третій статті 214, статті 215 СК ( 2947-14 ) урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року N 367 ( 367-2006-п ) здійснює Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, який діє у складі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту".
1.Визнання усиновлення недійсним. Перше питання, яке виникає: хто може звертатись до суду щодо визнання усиновлення недійсним? Згідно зі ст..240 СК України особами, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним є:
1. Батьки;
2. усиновлювач;
3. опікун;
4. піклувальник;
5. орган опіки та піклування;
6. прокурор;
7. усиновлена дитина, яка досягла 14 років.
Позивач в своєму позові повинен вказати причину, яка на його думку може бути підставою для визнання усиновлення недійсним. Підстави недійсності усиновлення:
1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
2. За рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов’язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
3. За рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
4. За рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 СК України.
5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.
У разі задоволення позову про визнання усиновлення недійсним виникає питання про наслідки такого рішення. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним (ст.237 СК):
1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення (тобто припиняються права та обов’язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини і відновлюються права та обов’язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням).
2. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла 14 років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм. У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка досягла 14 років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою. У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
3. Унаслідок визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім’я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім’ям та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням.
4. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.
Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним суд у місячний строк зобов’язаний надіслати копію рішення до державного органу РАЦС за місцем реєстрації народження дитини, який вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
2. Скасування усиновлення. На відміну від визнання усиновлення недійсним, скасування усиновлення має на меті скасування усиновлення, здійсненого відповідно до вимог вказаних в законі, але яке в процесі реалізації усиновлювачем своїх прав і обов’язків щодо усиновленої дитини втратило мету, задля якої здійснювалось усиновлення. Згідно зі ст.240 СК особами, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення, є ті ж особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним. Підстави скасування усиновлення передбачені ст. 238 цього ж Кодексу:
1. Воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2. Дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3. Між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім`ї.
Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.
Правові наслідки скасування усиновлення:
1. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
2. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
3. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
4. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.
5. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.
6. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.
3. Позбавлення усиновлювача батьківських прав – нова підстава припинення усиновлення. Ця новела стосується не всіх усиновлювачів, а лише тих, хто в процесі усиновлення висловив бажання бути записаним в Книзі реєстрації народжень матір’ю або батьком дитини і суд задовольнив таку заяву. Тому і підстави позбавлення усиновлювача батьківських прав такі самі, як і підстави позбавлення батьківських прав рідних батьків (ч. 1 ст.242 СК):
1. без поважної причини і протягом шести місяців не виявляв щодо усиновленої дитини батьківського піклування;
2. ухилявся від виконан ня своїх обов'язків щодо виховання дитини;
3. жорстоко поводився з дитиною;
4. є хронічним алкоголіком або наркоманом;
5. вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав (ст. 166 СК України):
1. Особа, позбавлена батьківських прав:
1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
2) перестає бути законним представником дитини;
3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 19.12.2008 року № 20 Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Крім того, відповідно до положень ст. 45 ЦПК ( 1618-15 ) суд може залучити до участі у справі прокурора для надання висновку.
Відповідно до положень статті 214 СК, частини першої статті 11 Закону України від 13 січня 2005 року "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон N 2342-IV), Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 ( 866-2008-п ), органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону N 2342-IV безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Висновок оформляється на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписується головою (заступником голови) та скріплюється печаткою.
До висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені в частині третій статті 253 ЦПК ( 1618-15 ).
Функції вказаного в частині третій статті 214, статті 215 СК ( 2947-14 ) урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року N 367 ( 367-2006-п ) здійснює Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, який діє у складі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту".
Автор консультації: Мороз Ілля
Дата надання консультації: 06.11.2014
Кількість переглядів: 1915
Написати листа автору
Оцінки консультації (0): 0.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу:
Коментарів нема