За  рахунок  коштів  Пенсійного фонду в солідарній системі передбачається призначення за визначених умов такий вид пенсійної виплати як пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. регулює питання умов призначення такої пенсії. Отже, ст. 36 зазначає, що пенсія  у  зв'язку  з  втратою годувальника призначається непрацездатним  членам  сім'ї  померлого годувальника, які були на його  утриманні,  за  наявності  в  годувальника  на  день  смерті страхового  стажу,  який  був  би  необхідний йому для призначення пенсії  по  III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб,  зазначених  у  ч.2 ст.  32  цього Закону, тобто  якщо інвалідність настала в період  проходження  строкової військової  служби,  - незалежно  від тривалості страхового стажу.

 При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи  були  вони  на  утриманні годувальника.  Батьки і  чоловік  (дружина)  померлого,  які не були на його триманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

 По-перше, необхідно визначити, які особи вважаються непрацездатними членами сім'ї :

 1) чоловік (дружина),  батько,  мати,  якщо вони є інвалідами або  досягли  пенсійного  віку,  передбаченого  ст.  26  цього Закону;

 2) діти  (у  тому  числі  діти,  які  народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника,  які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

 Діти,   які   навчаються   за   денною   формою   навчання  у загальноосвітніх  навчальних  закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому   числі  у  період  між  завершенням  навчання  в  одному  із зазначених  навчальних  закладів  та вступом до іншого навчального закладу   або   у   період   між  завершенням  навчання  за  одним освітньо-кваліфікаційним  рівнем та продовженням навчання за іншим за  умови,  що  такий  період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення  такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення  ними  23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років  незалежно  від  того, навчаються вони чи ні;

 3) чоловік  (дружина),  а  в  разі  їх  відсутності  - один з батьків  або  брат  чи  сестра,   дідусь   чи   бабуся   померлого годувальника незалежно від віку і працездатності,  якщо він (вона) не працюють і  зайняті  доглядом  за  дитиною  (дітьми)  померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

 По-друге, до  членів  сім'ї,  які  вважаються  такими,  що  були  на утриманні померлого годувальника,  відносяться вищезазначені особи, якщо вони:

 1) були на повному утриманні померлого годувальника;

 2) одержували  від  померлого годувальника допомогу,  що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника,  для яких  його  допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію,  мають  право,  за  бажанням,  перейти  на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

 Щодо деяких особливостей:

 Усиновлені  діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

 Пасинок і падчерка мають  право  на  пенсію  у  зв'язку  з втратою  годувальника  нарівні  з  рідними  дітьми,  якщо  вони не одержували аліментів від батьків.

 Неповнолітні діти,  які мають право на пенсію у зв'язку  з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

 Положення цього Закону,  що  стосуються  сім'ї  померлого, відповідно   поширюються  і  на  сім'ю  особи,  визнаної  безвісно відсутньою  або  оголошеною  померлою  у   встановленому   законом порядку.

 Пенсії  у  зв'язку  з  втратою  годувальника,  який  помер внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві  або   професійного захворювання,  призначаються  відповідно  до  Закону  України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності" .

 Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»  сім'я, яка має право на пенсію в  разі  втрати  годувальника, може звертатися за  призначенням  пенсії  в  будь-який  час  після смерті або встановлення  безвісної  відсутності  годувальника  без обмеження будь-яким строком.

 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1

 Заява про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подається  до  органу,  що  призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації),  а при необхідності - його  законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.

 До  цієї заяви  подаються   документи    померлого    годувальника, а саме:

 документи  про  стаж,  що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для  призначення  пенсій  за  відсутності трудової  книжки  або  відповідних  записів  у  ній,  затвердженим постановою Кабінету  Міністрів  України   від   12.08.93   N   637. За  період  роботи,  починаючи   з   01.01.2004,   відділ персоніфікованого  обліку  органу,  що  призначає  пенсію  (далі - відділ персоніфікованого обліку),  додає  довідку  із  бази  даних системи  персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 2, а у  разі необхідності за формою згідно з додатком 3. За період  роботи  до  01.01.91  на  Крайній  Півночі  чи   в місцевостях,  прирівняних  до  районів Крайньої Півночі колишнього СРСР,  а також на острові Шпіцберген надаються  договори  або інші  документи,  що  підтверджують  право  працівника  на пільги, передбачені для осіб,  які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

 Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім  осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою   оподаткування,   з  01.07.2000  підтверджується  даними персоніфікованого  обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку.   Період   здійснення   фізичною   особою  підприємницької діяльності  за  спрощеною  системою  оподаткування  до  01.01.2004 підтверджується  спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату  єдиного  податку,  або  патентом  про  сплату  фіксованого розміру  прибуткового  податку з громадян, або довідкою про сплату страхових  внесків,  а  з  01.01.2004  -  даними персоніфікованого обліку  за  інформацією  відділу персоніфікованого обліку.

 Період  перебування  на  інвалідності  у  зв'язку із нещасним випадком    на    виробництві    або   професійним   захворюванням підтверджується   випискою   з   акта   огляду   медико-соціальної експертної  комісії  (далі  -  МСЕК)

 Період отримання  допомоги  по  безробіттю підтверджується до 01.01.2010 на підставі записів у трудовій книжці,  а  починаючи  з 01.01.2010   -  даними  персоніфікованого  обліку  за  інформацією відділу   персоніфікованого   обліку; 

 довідка  про  заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового   стажу   до   01.07.2000,  а  починаючи  з  01.07.2000 індивідуальні  відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого  обліку.

 Особи, яким пенсія призначається відповідно  до  міждержавних Договорів   (Угод)   в  галузі  пенсійного  забезпечення,  надають документи про  стаж,  визначені  Порядком  підтвердження  наявного трудового стажу та довідку згідно з додатком 1;

 Також надаються такі документи:

 а)    довідка   податкової   адміністрації   про   присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (подається у разі, якщо  особа,  яка  звернулася  із  заявою про призначення пенсії у зв'язку  з  втратою  годувальника, має такий документ).

 б) свідоцтво   про   народження   або   паспорт  особи,  якій призначається пенсія;

 в) довідка  про  склад  сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;

 г) свідоцтво органу  реєстрації  актів  громадянського  стану (далі  -  РАГС)  про  смерть  годувальника  або  рішення  суду про визнання його безвісно відсутнім;

 ґ) документи   про   вік  померлого  годувальника  сім'ї  при відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім;

 д)   довідки  загальноосвітніх  навчальних  закладів  системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів  про  те,  що  особи, зазначені у пункті 2 частини другої статті  36  Закону ,  навчаються  за  денною  формою навчання;

 е) довідка  про  те,  що  чоловік  (дружина),  а  в  разі  їх відсутності - один з батьків,  дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності,  якщо він (вона) не  працюють  і  зайняті  доглядом  за  дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

 є) документи про місце проживання (реєстрації);

 ж) документ про перебування  членів  сім'ї  (крім  дітей)  на повному   утриманні померлого   годувальника  чи  одержання  від померлого годувальника допомоги,  що  була  для  них  постійним  і основним джерелом засобів до існування; .  Згідно з п. 8 Постанови пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» : Судам необхідно  мати  на  увазі,  що  встановлення  факту перебування   особи   на  утриманні  померлого  має  значення  для одержання спадщини,  призначення пенсії  або  відшкодування  шкоди (п.2 ст.273 ЦПК),  якщо допомога, яка надавалась, була для  заявника  постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є  підставою  для  відмови  у  встановленні  факту  перебування на утриманні,  коли суд встановить,  що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи,  яка надавала йому утримання.

 з) експертний  висновок  із  встановлення причинного  зв'язку смерті годувальника з дією  іонізуючого  випромінювання  та  інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

 Орган, що  призначає пенсію,  додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК  дорослих  членів  сім'ї,  яким право  на  пенсію  у  зв'язку  з  втратою  годувальника  надається внаслідок  їх  інвалідності.  Для  осіб,  які визнані інвалідами з дитинства  після  досягнення  18-річного  віку, додається висновок МСЕК  про час настання інвалідності.

 До заяви   про   призначення   пенсії  у  зв'язку  з  втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової  служби  додається документ,   одержаний   від   військової   частини  або  районного (міського) військового комісаріату чи іншої  військової  установи, що  засвідчує  дату  та  причину  смерті  військовослужбовця,  або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім.  Якщо смерть  настала  після  звільнення з військової служби,  подаються свідоцтво  РАГС  про  смерть  годувальника,  довідка   військового комісаріату  про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.

 До заяви про призначення пенсії  сім'ї  померлого  пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені вище.

 Заробіток у такому випадку визначається за  документами,  що  є  в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог ч.1  ст.  40  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

 Пенсія  у  зв'язку  з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного  члена  сім'ї  -  50  відсотків пенсії   за  віком  померлого  годувальника;  на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім'ї  -  100  відсотків  пенсії  за  віком померлого   годувальника,   що  розподіляється  між  ними  рівними частками.

 Пенсія  у  зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період,  протягом якого  член  сім'ї  померлого  годувальника вважається  непрацездатним  згідно  із  ч. 2 ст. 36 цього  Закону,  а  членам  сім'ї,  які  досягли  пенсійного  віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, - довічно.

 Зміна  розміру  пенсії  або  припинення  її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому   склалися   обставини,  що  спричинили  зміну  розміру  або припинення виплати пенсії.

 На всіх членів сім'ї,  які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На   вимогу   члена   сім'ї  із  загальної  суми  пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого  числа  місяця, що настає за місяцем,  у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.