Тема аліментів займає значну частину ефірного часу на телебаченні та висвітлюється не в одному друкованому виданні. Аби зрозуміти чому це так, необхідно ознайомитись з самим поняттям.

       Слово «аліменти» походить до нас з латині та означає «харчі, продовольство». У сучасному праві аліментами прийнято називати обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

       Перелік осіб, які мають право на аліменти, визначений положеннями Сімейного кодексу. До нього включені:

- Той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. (стаття 75 Сімейного кодексу України). Розірвання шлюбу не припиняє   права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

-  Вагітна дружина  — аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду на підставі ст. 84 Сімейного кодексу України, незалежно від матеріального становища чоловіка;

- Дружина / чоловік, з якою / яким проживає дитина  до досягнення дитиною 3 років, а якщо дитина має вади фізичного або психологічного розвитку, то до досягнення нею 6 років, незалежно від матеріального становища другого з батьків; (ст. 84 Сімейного кодексу України)

- Один з подружжя, в т. ч. працездатний, який проживає і піклується про дитину-інваліда, яка не може обходитися без постійного нагляду  — за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання надається на весь час проживання з дитиною-інвалідом і опіки над ним незалежно від матеріального становища того з батьків, з яким проживає така дитина. Розмір аліментів у цьому випадку встановлюється судом; (Стаття 88 Сімейного кодексу України)

- Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 цього Кодексу. (стаття 91 Сімейного кодексу України)

-  Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статтей 86 і 88 цього Кодексу. (стаття 91 Сімейного кодексу України)

-  Діти до досягнення ними повнолітнього віку. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. (стаття 180, 181 Сімейного кодексу України)

-  Повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги - до закінчення навчання; (стаття 199 Сімейного кодексу України)

-  Повнолітні непрацездатні дочка, син, які потребують матеріальної допомоги, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати. (стаття 198 Сімейного кодексу України)

- Діти та непрацездатні повнолітні діти мають право на аліменти від інших членів сім'ї та родичів у випадку, якщо у них немає батьків. (стаття 269 Сімейного кодексу України).

    Виділяють наступні підстави виникнення аліментних відносин:

     Можна визначити деякі способи перерахування коштів за аліментними зобов'язаннями:

1. Через касу підприємства отримувачу аліментів при пред'явленні паспорта або іншій особі на підставі довіреності, підтвердженням чого буде служити видатковий касовий ордер.

2. Шляхом здійснення безготівкового грошового переказу на рахунок одержувача, а за рішенням суду - на особистий рахунок дитини, який відкритий у відділенні Ощадбанку (вимога п. 3 ст. 193 Сімейного кодексу). У даному випадку документом, що підтверджує перерахування грошей одержувачу буде платіжне доручення і виписка банку.

3. Поштовим переказом за рахунок платника аліментів, підтвердженням чого буде поштова квитанція.

 

Проте, виплата аліментів не може бути вічною. Якщо аліменти виплачувались на основі судового рішення, то їх виплата припиняється у таких випадках:

  •        Так, частина перша статті 188 Сімейного кодексу України встановлює, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. При цьому, частина друга вказаної статті містить правило, за яким батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
  •        Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, досягнення дитиною повнолітнього віку також є обставиною, яка тягне за собою припинення виплати аліментів.
  •        Зобов'язання батьків щодо утримання неповнолітньої дитини припиняється у разі її усиновлення (удочеріння). Усиновлення надає усиновлювачу права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (ч. 4 ст. 232 СК).
  •        Якщо повнолітні непрацездатні дочка, син, які потребували матеріальної допомоги, відновили свою працездатність, або батьки не можуть таку матеріальну допомогу надавати, то це також є підставою для звільнення від сплати аліментів.
  •         Якщо батьки утримують повнолітню дитину у зв’язку з продовженням нею навчання (ст. 199 СК), то їхній обов’язок припиняється після досягнення дитиною 23 років, а також до досягнення дитиною 23 років у випадку припинення навчання.
  •        Відповідно до ст.190 Сімейного кодексу України, один із батьків, з яким проживає дитина і той з батьків, який проживає окремо можуть укласти договір про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухомість (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку та т.п.).  (**Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно)

 

       Стосовно ж дорослих людей, можна навести такі підстави:

       - Виникнення ситуації, внаслідок якої суд визнає, що людина, яка потребує отримання аліментів, відновила свою працездатність або перестала потребувати грошові виплати; (Стаття 82 Сімейного кодексу України)

       - Вступ людини, яка потребує отримання аліментів, у новий шлюб, тобто виникнення у такої особи іншого джерела отримання матеріальної допомоги; (Стаття 82 Сімейного кодексу України)

       - Смерть людини, яка зобов'язана виплачувати аліменти або смерть людини, якій здійснюється виплата аліментів (право на отримання аліментів має персоналізований характер і не може передаватися у спадок).

       В разі підписання угоди, аліментні відносини припиняються із моменту закінчення строку дії такої угоди, або з моменту настання певної події, з якою пов’язується момент закінчення дії угоди. Аліментні відносини припиняються зі смертю однієї зі сторін угоди.

 

Консультацію підготували консультанти Юридичної клініки Глєбов Роман Сергійович та Андрушкевич Юлія Сергіївна

Автор консультації: Глєбов Р.С., Андрушкевич Ю.С.
Дата надання консультації: 08.10.2014
Кількість переглядів: 5241
Адреса електоронної пошти не вказана

Оцінки консультації (4): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу: аліменти, сімейне право, припинення виплати аліментів, подружжя

Коментарів нема