У разі якщо працівник протягом робочого дня перебував на території підприємства, але був відсутній на своєму робочому місці з поважних причин, то до нього необхідно застосовувати інше дисциплінарне стягнення, а не звільнення. Таким чином, прогул є дисциплінарним правопорушенням. Тому за такі дії згідно з ст.147 КЗпП України до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
У разі якщо Ви оспорюєте незаконне переведення Вас на іншу роботу або термін такого переведення ( у тому числі невихід у зв’язку із цим на нове місце роботи) не може бути підставою для звільнення з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України.
Поважність причини має оціночне значення. Деякі причини Пленум Верховного Суду України визначає як неповажні, а саме: у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
Поважною причиною, за судовою практикою, є догляд за новонародженою дитиною. Зверніть увагу, що відсутність працівника на роботі за станом здоров’я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків чи іншими доказами.
Неможливість приступити до виконання трудових обов’язків через ненадання робочого місця внаслідок того, що посада зайнята іншою особою, є поважною причиною відсутності працівника на роботі. Крім того, виконання працівником роботи, передбаченої трудовим договором, не на робочому місці, навіть без дозволу на це роботодавця, не є прогулом.
Варто зазначити, що самовільне використання відпустки без погодження з власником є прогул. Використання відповідним чином погодженої відпустки за відсутності наказу про її надання не може розцінюватися як прогул без поважної причини.
При застосуванні дисциплінарного стягнення за прогул мають бути враховані строки, передбачені ст. 148 КЗпП України, згідно з якою дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Судова практика
Автор консультації: Марина Раулець
Консультація актуальна на дату: 18.12.2014
Кількість переглядів: 1878
Адреса електоронної пошти не вказана
Оцінки консультації (1): 5.0
Залишити відгук у ГОСТЬОВІЙ КНИЗІ
Посилання на схожі консультації:
Теги матеріалу:
Коментарів нема